ЩОДЕННИК

Моя знайома по дорозі на роботу зайшла на базар і несподівано для себе купила масу товару.

— Уявляєте, дивлюся, а серед знайомих наметів — один із вивіскою «Усі товари — за 1 грн.». Так пластмасовий совок для сміття дві гривні коштує, а тут — гривня. Набір батарейок зазвичай гривень на чотири «потягнув» би, а тут — гривня. У крамниці викрутка «п’ятірку» коштує, а тут — гривня. Ціна пари зубних щіток гривень три, а тут — гривня… Економія очевидна.

Через тиждень знайома скаржилася на долю: совок тріснув, батарейки «сіли», викрутка зламалася, у зубних щіток вилізла щетина. Кажу їй: сходи туди, де купувала, і попроси повернути гроші. Вона — на базар. А вiд намету із звабливим «Усі товари — за 1 грн.» і сліду не лишилося. Із сусіднього генделика повідомили, мовляв, хвацькі торги тривали три дні, а потім господар хутко зібрав пожитки і зник у невідомому напрямку.

…А вчора та сама знайома примчала вранці на роботу й усім оголосила: в сусідній крамниці дешеву тюльку дають. Зазвичай ціна їй гривень три-чотири, а тут — кілограм за півтори гривні. Ми стояли й дивилися на неї. «Що ви дивитеся? Якщо не хочете, то лишень собі візьму. А чого, гарна тюлька. Ну все, я побігла».

І вона побігла.