ЩОДЕННИК

Я вже давно мешкаю в місті. Проте й досі в мені живуть сільські закони. Мабуть, передалися, як «спадкова інформація».

О десятій вечора щодня в багатоповерхових будинках відключають воду. За кілька хвилин до відключення наповнюю весь наявний в квартирі посуд водою. Це теж наслідок «спадковості».

Хата, де жила моя мати, знаходилася на горі. Глибока криниця, звідки брали воду для господарських потреб, — унизу, біля підніжжя (майже за кілометр від оселі). І якщо в господі не був налитий водою весь посуд (мало чого може трапитися вночі), спати ніхто не лягав. Уже пізніше, коли криницю викопали майже біля порогу хати, я сміялася з тої материної звички наповнювати всі відра, каструлі, банки. Але ота спадковість...

Ранок починаю з виливання води з відра, двох каструль та трилітрової банки. І знову згадую матір.