ЩОДЕННИК

Учора біля опівночі я їздив виручати з «ментовки» друга. Слівце, звичайно, кримінальне, але після відвідування цього місця відчуваєш, що офіційні назви погано з ним поєднуються.

Друг мій, неабияк «навантажившись» пивом (що було, то було!), в чудовому настрої і з блаженною усмішкою на вродливому обличчі спускався в підземний перехід на майдані Незалежності — до метро. І був помічений уважними очима двох міліцейських сержантів, які тут же до нього підійшли зі словами: «Чоловіче! Пред'явіть документи!» Й настільки ця грізна вимога не поєднувалася з добродушним настроєм мого друга, що відповів він не зовсім за статутом: «А в чому ж річ? Я й не пам'ятаю, чи взяв із собою документи». Відповідь виявилася неправильною, за таку відповідь приз у студію не несуть, а зовсім навпаки — чіпко хапають під білі руки і, намагаючись не наступити на п'яних, які тут же сидять під стінкою навпочіпки й голосно розмовляють, тягнуть до чергового — в убоге приміщення з довгим прозекторським столом.

Інстинкт самозбереження — велика річ! І мобільний телефон — також. Друг, незважаючи на обійми вартових порядку, примудрився видобути телефон із сумки, натиском однієї кнопки викликав мій домашній номер і встиг сказати, де він перебуває і що його починають штовхати на стіну. Мені це відразу не сподобалося і за 20 хвилин я вже біг переходом. А друга, що опирався («Я прошу дочекатися мого товариша!») якраз тягнули з кімнати чергового.

— Та за що ж ви його тягнете!?

— За появу в громадському місці в нетверезому стані.

— А хіба ж він п'яний?

— Він випив.

— А чи закон забороняє випивати?

— Чому він документів не показує?

— Він же водійські права показав!

— Їдьмо у відділення.

У відділенні найстаршим також виявився сержант. І також пояснити, за що ж затримали мого друга, до ладу не міг. Але людиною виявився досвідченою та мудрою: «Поговоріть ви з хлопцями. Якщо вони не проти, то й я нічого!» Я побалакав. Позагрожував. Попрохав. Знову загрожував. І о пів на другу ночі ми поїхали додому, залишивши заяву, що претензій до працівників міліції не маємо...

А якщо у вас немає мобільного телефону?

А якщо ваш друг не має досвіду боротьби з правопорушеннями та за правопорядок?

А син мій говорить, що вони в «трубі» завжди чомусь злі.

Які вже тут до них можуть бути претензії?