ЩОДЕННИК

Моя знайома вже два тижні розшукує книжку. Відкладено клопоти, пов'язані з підготовкою д ітей до школи. Тимчасово зупинено ремонт квартири. Перенесено інші справи. У пошуках жінці допомагає родина. Вже обнишпорено всі шухляди, шафи, закутки в квартирі. Книжки немає. Але її потрібно знайти. За всяку ціну. Така маленька книжечка. На вісімнадцять сторінок. Саме від них залежить подальша доля цієї жінки. Вона хоче розрахуватися з попереднього місця роботи, де п'ять років не виплачують зарплату, і влаштуватися деінде. Та ось притичина: колись давно жінка взяла в заводській бібліотеці книжку й мала необережність її загубити. І ось тепер їй не підписують обхідного листка. Принципово. Вона розшукала ідентичну книжку в знайомих, зробила з неї ксерокопію, власноруч зшила. Але на заводі наполягають: подавай їм тільки їхню — зі штампом та підписом начальника відділу — і квит. Мовляв, раніше ми були режимним підприємством, відтак усю документацію той, хто розраховується, мусить повернути. А «документації» тієї кіт наплакав — інструкція до калькулятора.

...Родина розшукує книжку. На вісімнадцять сторінок. Зі штампом і підписом. Може, хто бачив чи знає?