Щоденник
Як часто у нас нехтується громадська думка з багатьох проблем, що хвилюють суспільство. Я маю на увазі все ту ж нав’язливу рекламу медпрепаратів від різних хвороб, котрі щоденно рекламують по першій програмі Українського радіо та в багатьох інших центральних і регіональних ЗМІ. Із самого ранку й до вечора вам на всі заставки й голоси рекомендують, як швидко можна побороти геморой, простатит, гіпертонію, болі в суглобах, в інших частинах тіла, як відновити чоловічу «силу» й т.п. Хоча й при цьому зазначають про необхідність порадитися з лікарем, проте місяцями, роками в Україні в її ЗМІ широко таким чином пропагується самолікування. Про це вже з невдоволенням висловлюються люди під час різних радіоефірів, не раз писав наш «День». А віз, як мовиться, й нині там.
Звісно, більшість населення внаслідок різних чинників за останні десятиріччя не може похвалитися здоров’ям. Пересічним громадянам в Україні живеться важко. Та, рекламуючи різні медичні засоби, а іноді невідомо якої якості, рекламодавці піклуються не про здоров’я нації та поліпшення демографічної ситуації, а діють заради одного — отримання прибутків і надприбутків. Все це робиться в угоду ринку, яким у нас справедливо нарекли диким.
Окрім цього, щодня в різних ЗМІ рекламують цілительські здібності різних знахарів, ворожбитів, серед яких немало, прямо скажімо, є звичайнісінькі шарлатани з великої дороги, котрі вирішили робити свій бізнес на довірливих людях. І це вдається багатьом із них.
До речі, серед прибуткових галузей тепер називають і аптечний бізнес. Так воно й є. Переконався на собі. Елементарне лікування нежиті мені обійшлося в понад 300 гривень. І не всі препарати допомогли, хоч і дорого коштували. Торік за це я відніс в аптеку наполовину менше грошей. Лікування грипу (без ускладнень) тепер коштує в межах 400 —600 гривень, а якщо щось гірше, то тільки можна уявити, на які витрати йдуть люди, котрі перебувають у скрутному матеріальному становищі. Ліки майже щодня дорожчають.
Набрало поширення й таке явище, як залучення лікарів до збуту дорогих ліків різних фірм хворим за винагороду. Усе це стало можливим у суспільстві, яке перебуває в «лещатах» тотальної корупції. Тож не дивно, коли аптека населеного пункту, в якому мешкає близько трьох тисяч людей, має річний товарооборот різних медичних засобів, котрий обчислюється мільйонами. Ось вам фармацевтично-аптечний бізнес у дії.
Укотре хочеться вигукнути теж сакраментальне: «О часи, о звичаї!». І ще: «Куди ж ти йдеш, Україно?!»...
