ЩОДЕННИК

25 березня

От і розпочався сезон ароматерапії. Ні, не той, який цілорічно у гламурних салонах мають сучасні бариньки.А справжній сезон спілкування і злиття з природою, з її єством — коли на початку березня зійшли сніги, підсохло у садочку, і вже можна вийти в город, озброївшись граблями, вилами, лопатою.Ступивши перші кроки по сплячій землі, відчуваєш її податливість, її сподівання на тепло. Ось із-під землі зеленими пташиними дзьобиками проклюнулись тюльпани. Вони пахнуть травичкою. Зачепивши граблями злежане горіхове та смородинове листя, яке в листопаді було привабливим шелестливим килимом, відчуваєш, як лоскоче ніздрі їхній прілий запах. Взявши до рук гілки куща смородини, додаси до прілості запаху майбутніх листочків духмяного куща. Ось зубці грабель зачепили коріння меліси, додавши м’ятний аромат. Обрізуючи гілляки лимонника, схожі на довгі мотуззя, наповнюєш повітря ароматом цитрусових. В букет додадуться запахи виткої жимолості, барбарису, актинідії. А наблизившись до всипаних пуп’янками деревець кизилу, розімнеш у руці один бутон майбутнього цвіту і вдихнеш терпкий його запах. Доходиш до хмелю, що шатрами завиває влітку вишняк в кінці городу, викорчовуєш його коріння, яке агресивно зазіхає на півгорода, і приречено розумієш: ось тут твій салон і твоя ароматерапія, а твоє щастя в тому, щоб в богом дану пору мати час і здоров’я розворушити рідну землю і всотати благословенні неповторні запахи рідної землі.