ЩОДЕННИК

19 березня

Чи це усім так, чи тільки мені здається, що десь поруч, у паралельному світі, який починається, може, й із нутрощів пральної машини, живе ЩОСЬ. Воно час від часу дозволяє собі злегка познущатись наді мною. Знаю, що кидала прати парну кількість шкарпеток, а виймаючи випране, однієї шкарпетки, бува не дораховуюсь. І марно її шукати. Вона тільки з часом може десь зненацька з’явитись, або й на віки вічні пропасти. Видно те ЩОСЬ було дуже голодним, то й з’їло її.

А я, як хазяйка з багатолітнім досвідом, стараюсь ніколи не купувати одну пару шкарпеток, а відразу декілька однакових пар, щоб було чим компенсувати те, що пропало у паралельному світі, в існування котрого все-таки мусиш повірити.