ЩОДЕННИК

30 вересня

Спостерігаючи за життям людей, яких у нас звично відносять до категорії так званого похилого віку, все частіше приходжу до висновку, що Бог створив людину для довгого життя — нехай і не міфічно-біблійного терміну, але й сприймати 70—80 років як час для умирання — невірно. Наш сусід дід Йосип Магденко крокує по землі вже 87-й рік. Довгенних років із 40 кермував трактором. І воювати довелось на фронтах Вітчизняної не один рік. Поховав дружину, а потім — ще й сина. Нелегке було життя. Роботи в колгоспно-радгоспній системі перероблено неміряно. Додамо, що Йосип Олександрович ніколи не курив і не зловживав випивкою. Довгий час тримав у господарстві бджілок. Тож і сьогодні дід Йосип повен енергії: сам доглядає за садом і городом, тримає кіз і курей. І особливо не скаржиться на здоров’я. А якщо в справах треба до сільської ради чи магазину, дід сідлає двоколісного «коня» і справно їде немощеними сільськими вулицями. Переплюнув наш дід графа Льва Миколайовича Толстого, який на вісімдесят другому році теж катався на велосипеді.