ЩОДЕННИК

10 січня

На моєму комп’ютері немає літери «ґ», а вона часто буває мені потрібна. Зате на моєму комп’ютері є автоматична перевірка орфографії, і коли я пишу слово «ґудзик», комп’ютер сам його виправляє і пише через «ґ». Тому щоразу, коли мені треба літера «ґ», я пишу слово «ґудзик», воно виправляється саме, і тоді я копіюю потрібну мені літеру і вставляю у слово, яке пишу. От і виходить, пишу, наприклад, оповідання про свого приятеля Кіма і пишу, значить, що «Кім був ґудзик», потім стираю «удзик» і пишу: «Кім був ґламурний». А тоді, відправивши статтю, з жахом пригадую, чи не залишилося там у кінці чогось небажаного, наприклад, підпису «Інна Завгородня удзик». Отакі у мене з моїм комп’ютером бувають перепалки, я йому про ґламурного Кіма, а він мене примушує писати, що «Кім був ґудзик». Напевно ж, якась комбінація клавіш дає ту мою «ґ». Але мій комп’ютер вредний і поки що не признається. Я так його і назвала — вредний Фред.