ЩОДЕННИК

31 липня

Вардан міг би працювати на вірменському радіо або писати сценарії для КВК. Він — ходячий анекдот. Після знайомства з ним ми починали сміятися спершу після кожної його історії, потім одразу, як його бачили, а потім щоразу, як згадували про нього. У Вардана є цілий фанклуб — це ми, і ми плануємо зробити в інтернеті сайт вардан-точка-чка («інчка чка» вірменською — «як справи»), на якому розміщуватимемо усі його жарти. А працює Вардан оператором кіно і телебачення. Колись він приїхав у Київ в складі делегації президента Вірменії і ввечері пішов гуляти містом. Зайшов у бар і побачив дівчину з двома рокерами. Вардан був уже добряче піддатий, тому він сміливо підійшов до дівчини і сказав: «Пішли зі мною, я пригощу тебе випивкою, що ти з ними гаєш час!» Дівчина встала і пішла з ним, рокери залишилися сидіти. Зранку Вардан пригадував учорашні пригоди й щиро дивувався, чому ж це його не побили? Як йому таке зійшло з рук? З'ясувалося, що його як представника офіційної делегації від готелю до бару супроводжували два охоронця, і поки він говорив з рокерами, ті стояли за ним кам'яною стіною. Дуже смішна історія, а все ж у мене не вийшло так смішно, як у Вардана.