ЩОДЕННИК 7 липня
«Знавців» чотири рази запитували: «Яким повинен бути банан за новими стандартами?» — так вони і не вгадали. Що з них візьмеш — споживачі. Інша справа виробник: йому не з одним-двома бананами доводиться мати справу, а з тоннами. Прямі банани набагато легше збудувати — тобто, я вибачаюся, укласти в ящики. Домогтися від банана бажаної прямоти можна, наприклад, за методом Альфа, котрий збирає головоломку: «Альф, ця деталь сюди не підходить,» — «Та ну? (бум-бум-бум лапою по деталі; задоволений). Тепер підходить»... Звичайно, деякі найхлипкіші банани після цього придатні тільки для соку, та й якась ліга захисту прав бананів може здійняти галас, але це все дрібниці. Гірше, що цей спосіб надто індивідуальний — клопоту багато, а морального задоволення майже ніякого. Є хороші перевірені способи масового випрямлення банана: система виховання, популяризація образу Прямого Банана, селекція... Спочатку в школі, потім у цьому самому ящику. Якщо навколо всі банани рівні, бажання повикрутасити само проходить. А якщо якомусь банану-оригіналу все-таки захочеться показати свою неповторну кривизну, такому пряма дорога — на сік. Спочатку відхід буде, можливо, великий, але потім справа піде. Тому що банан — істота колективна, гронами росте. Він хоче бути з усіма, в загальній масі. Випрямиться, куди подінеться...
А щодо смакових якостей, то ніхто не візьметься стверджувати, що скорчений банан смачніший за рівного. А якщо й так, то в загальній масі, коли рахунок на тонни — хто це помітить?
