ЩОДЕННИК

31 травня

Соромно було б зізнатися, що я жодного разу не була у Кремлі. А щоб не довелося у цьому зізнаватися, я вирішила там побувати. Сходити в музей у Москві безкоштовно можна тільки раз на рік, 18 травня — це такий собі день відкритих музейних дверей. Характерно, що ціни на квитки у московські музеї відрізняються для різних «групп граждан». Найдорожчі, звісно ж, для іноземців, далі йдуть «співвітчизники» із Росії та СНД, далі пенсіонери, студенти і діти. Тобто, існують привілейовані ВНЗ, студентам яких вхід безкоштовний, інші мають платити. Українські журналісти обов'язково назвали б такий підхід до ціноутворення політичним. Вже за декілька годин, обійшовши всі музеї, церкви і палати, я дійшла до Архангельського собору. Біля входу німецько-японські пенсіонери штовхалися з учнями котроїсь із московських шкіл. Я прилаштувалася до екскурсії для школярів, аж тут до олтаря вийшли шість півчих і виконали «Жертву вечірню» Павла Чеснокова. Це були півчі Іоанно-Дамаскінського церковно-півчого братства «Благовест» з Нижнього Новгороду. Вони співають тут тричі на тиждень декілька разів на день. І щоразу стається диво: музей знову перетворюється на храм.