ЩОДЕННИК

30 листопада

Попоїздив по світу Василь Каленикович Кашка: від «тайги до Британських морів», бо йому, кадровому військовому, з початку тридцятих років довелось і Велику Вітчизняну відпахати, і після неї добрий десяток років служити у Радянській армії.

А коли в середині 50-х років минулого століття повернувся у рідне село Демидів на Вишгородщині, то збудував своїми руками добротний, як на ті роки, будиночок майже на околиці села, в якому тихо жив удвох із дружиною, і частенько навідувався до сільської школи як ветеран війни. Сьогодні, коли пройшло майже 30 років, як Василь Каленикович відійшов у кращі світи, ніхто б і не згадав у селі, що жив тут такий собі чоловік, аби не гай, який посадив Василь Каленикович на великому пустирі навпроти свого дому. Нині тут шумлять багатометрові тополі, верби, акації, у травні — квітують кущі бузку і вишні, літом — діти, як горобці, стрибають по гіллю шовковиць. Хоч замулилась криниця, яку разом із сусідами викопав той же Василь Каленикович, але тягнуться до сонця декілька сотень дерев, які люди, що живуть біля них, називають Василевим гаєм.