«Щит» із хімчистки

Зателефонувавши за номером, вказаним у відозві «Щита», з другої спроби почув голос Дмитра, який запросив до офісу організації на Лютеранській. На прохання дати більш точні координати, аби не блукати дарма флігелями старих Липок, Корчинський люб’язно запропонував йти за вивіскою «Німецька хімчистка»: «Там я і сиджу, одяг приймаю», — чи то жартома, чи то всерйоз сказав колишній ватажок УНСО. Одяг в мене був досить чистий, а якщо для конспірації слід щось з собою приносити… Такий некоструктивний хід моїх думок був перерваний першим же стовпом, з якого шрифтом оголошення із пропозицією швидко схуднути було видруковано ту ж назву — Щит Батьківщини. Листівки, розвішані по стовпах, оголошували про акцію протесту і нагадували 1994 рік, коли ще працювала байка про УНА-УНСО.

В німецькій хімчистці на Лютеранській було свіже повітря і чисті підлоги, як і належить подібному закладу. На запитання до приймача одягу як мені знайти організацію Корчинського, той відповів, що я уже прийшов. Огледівшись у підвалі, я справді не побачив жодного одягу без хазяїна. В кутку кілька осіб дивились телевізор, а на стіні висів невідомий мені прапор. Один із телеглядачів, знайомий ще з мітингів 1989-го, впізнав мене і сказав, що Корчинський зараз буде. Поки ж мені було запропоновано ознайомитись із агітаційною літературою, в якій було написано, що «Щит Батьківщини», організований 1 вересня ц.р. і об’єднує військовослужбовців, ветеранів Збройних сил та членів їхніх сімей. В цей момент в хімчистці з’явився власне керівник «Щита» у супроводі суворого чоловiка, який відгукувався на ім’я Шаміль. Перше запитання до Корчинського вже висіло у мене на язиці:

— До якої із груп військовослужбовців, ветеранів чи членів їхніх сімей ви себе відносите?

— До цих верств населення була близька моя попередня діяльність і тому у мене багато зв’язків саме серед названих людей. Я з кінця 80-х років займався військовим рухом в Україні, захистом прав військовослужбовців. Мені добре відомі їхні проблеми. Ми об’єднуємо активну частину населення. Ми — громадська організація, заснована Міністерством юстиції (?! — Ред. ), нашими засновниками є ряд організацій військовослужбовців, ветеранських, профспілкових та інших громадських організацій.

— Чи можна їх назвати?

— Можна. Але їхні назви навряд чи вам відомі.

— Чи є у вас організації в регіонах, якщо є, то звідки вони взялись?

— Організація наша молода, тільки розгортається, але у більшості регіонів у нас є свої люди. Це в основному люди із мого кола спілкування, серед яких багато здібних до організаторської роботи. Вони орієнтовані особисто на мене і включилися у роботу за моїм проханням. Ми хочемо застосувати методику масової вуличної політики, якої у нас досі не було. Щоб люди могли самоорганізовуватися для акцій протесту в разі порушення їхніх прав. Вважаю, що ми це зможемо.

— Якщо згадати ваше коло спілкування часів УНА-УНСО, то в ньому було чимало сумнівних людей, окремі згодом були затримані за підозрою у кримінальних злочинах. Ваша нова організація — це абсолютно нові люди?

— Ми живемо в країні, де половина населення так чи інакше має кримінальне минуле. З часів Союзу ми знаємо як легко у нас, як колись, так і зараз посадити людину.

— Префразовуючи поета, скажу: якщо Корчинський створює організацію, значить це комусь потрібно. Жодна організація неможлива без фінансування. Хто фінансує «Щит Батьківщини»?

— Ми існуємо на пожертви.

— А хто ці пожертви робить?

— Це широке коло людей, які зацікавлені, щоб політика стала трохи веселішою і не нагадувала поминки.

— Чи є серед цих зацікавлених члени співзвучної вашій організації партії Батьківщина?

— Я підтримую партію «Батьківщина». Те, що вони роблять у Верховній Раді, я намагаюся робити на вулицях, серед людей. Мені подобається Юлія Тимошенко — єдина яскрава особистість серед усього начальства.

— А ви подобаєтесь Юлії Тимошенко?

— Мені все одно, я ніколи цим не цікавився.

— Тобто слід розуміти, що партію «Батьківщина» і організацію «Щит Батьківщини» нічого, окрім вашої симпатії до Юлії Тимошенко не пов’язує?

— Це різні організації, з різними функціями. Ми діємо у різних площинах. Партія «Батьківщина» — парламентська партія, а ми займаємось вуличною політикою.

— Тоді ще конкретніше. Якій партії ви будете допомагати на наступних парламентських виборах?

— Про це говорити ще рано, але я намагаюся бути в контакті з максимальним колом людей, які будуть грати на наступних виборах.

Поговоривши ще про перспективи запланованих «Щитом» акцій, згадавши спільних знайомих, ми попрощались із новим господарем «Німецької хімчистки» у підвалі на Лютеранській — керівником новоствореної організації Дмитром Корчинським. Його здібності організовувати галасливі акції перед телекамерами, вміння грізно супити брови і проголошувати «крамольні» гасла знову знадобилося українським політикам. Успіх чи неуспіх нового проекту екс-керівника УНСО буде залежати не стільки від його вміння зібрати в потрібному місці групу людей потрібної зовнішності чи поведінки, скільки від того, чи буде це все показано по телебаченню. Без ТБ вулична політика, якою зібрався позайматись прихильник Юлії Тимошенко, нічого не варта. Для вуличної політики потрібне вуличне телебачення, «батьки» якого поки що симпатій ні до партії «Батьківщина», ні до пані Тимошенко не виявляли. Скоріше, навпаки. В нашій розмові Дмитро Корчинський зауважив, що ні його колишня УНА-УНСО ні нинішня організація щедрого фінансування не мали і не мають. Можливо, що це є ще одним аргументом, який пояснює, навіщо партії «Батьківщина» організація Корчинського. Чому б не спробувати, якщо коштує недорого?