Слуги народу... вже не можуть

Простий приклад: сьогодні вулицями столиці України ходити практично неможливо: льодові кучугури ведуть городян і гостей Києва прямо до травмопунктів. І це при тому, що кияни та й усі українці платять державі, а також муніципалітетам чималі податки (зокрема й на утримання слуг народу — близько 400 тисяч чиновників). Але відповідних послуг, як бачимо, немає.

А в розвинених країнах, де життя також не обходиться без тих чи інших проблем, влада, не без участі й не без натиску громадянського суспільства, все ж таки намагається самовдосконалюватися, надавати громадянам необхідні послуги, як говорили в нас колись, у всьому асортименті та якісно. Сьогодні там з'явилася нова фішка, що відображує ці зміни, — так звана сервісна держава, тобто система управління, яка відповідає за все, — від розробки справедливих законів до охорони довкілля і, як у нашому прикладі, очищення доріг і тротуарів.

На щастя, й ми вже не відгороджені від світу величезною стіною. Про це може свідчити й учорашня Міжнародна конференція «На шляху до сервісної держави», організована главком Держслужби України та Міністерством закордонних справ Данії на ознаменування завершення першого етапу проекту «Підтримка реформ держсектора України». На цьому форумі українські чиновники вперше оприлюднили програму адмінреформи. Її мета — не допустити, щоб громадяни блукали в пошуках послуг і допомоги довгими й темними владними коридорами.

Відкриваючи конференцію, голова Держслужби Тимофій Мотренко пояснив, чому презентація цих напрацювань проводиться саме зараз. «Новим командам, які прийдуть до керівництва країною, наші проекти якраз до речі, — сказав він. — Адже всі вимагають змін. Попереду в нового президента п'ять років, але починати треба відразу, тому що всі давно цього чекають — зміни назріли, а економічна криза діагностує проблеми в держуправлінні». За словами Мотренка, за всі роки незалежності сучасна адміністративна модель не була побудована, «і не була реформована пострадянська модель». Він повідомив, що на урядовому комітеті, де обговорювалася нова редакція закону про держслужбу, було прийняте «рішення Соломона» розглянути цей документ у комплексі з двадцятьма іншими законами й пропозиціями, спрямованими на реформування складу й структури центральних органів виконавчої влади. Це, вважає Мотренко, ключ до всієї адміністративної реформи. Суть її полягає в створенні триланкової системи, де будуть чітко розділені правоустановчі, контрольні й регуляторні функції. А функції управління майном, контрольні, нормативні й регулятивні не будуть зосереджені в одному міністерстві. «Ми пропонуємо, говорить Мотренко, відмовитися від урядових органів держуправління й зробити максимально прозорими систему управління й, відповідно, комунікації в ній, а також елімінувати (виключити) систему міністерств-князівств».

Пропонується зовсім інший підхід, що відповідає європейським стандартам і наближає державу до статусу інституту, обслуговуючого громадян, і що робить його, як сказав на конференції заступник голови Держслужби Андрій Вишневський, «не знаряддям примусу, а державою для людей, де чиновники надають їм якісні послуги, не розраховуючи на хабарі». Очікується, що нова система позбавить вбудованого в сьогоднішні держоргани конфлікту інтересів, який провокує корупцію. Центральні держоргани будуть таких типів: міністерство (формування держполітики і нормативно-правове регулювання), державна служба (контроль і нагляд, адміністративні послуги), державна інспекція (контроль і нагляд), державне агентство (управління держмайном) і національна комісія (незалежний регулювальник, що встановлює ціни й тарифи на монопольних ринках). Загалом у країні залишиться 84 центральні органи (15 міністерств, 69 агентств, служб і інспекцій, три регулювальники) замість 111. І це не просто схема, а повний пакет документів — від календарного плану імплементації до положень про конкретні органи, де відбиті всі їхні функції.

Та все ж таки «День» засумнівався: а чи не зарано пропонувати нову адміністративну систему в умовах, коли країна ще не визначилася, якою саме — президентською чи прем'єрською — буде система управління в країні. Відповідаючи на це запитання, Мотренко сказав: «Ми хочемо запропонувати всього лише надійний механізм. Скажімо так, побудувати автомобіль класу «Мерседес». І хай той, кому це довірять Конституція й виборці, керує ним».