А спікер подумав: навчання ідуть...
Верховна Рада України вчора визначалася стосовно внесення змін до Конституції країни. Після широких політичних консультацій і дискусій, які тривали загалом кілька років, переважна більшість парламентаріїв вийшла на компроміс, викладений у законопроекті №4105 (так званий законопроект Медведчука — Симоненка). Як уже повідомлялося, документ було вирішено голосувати загалом у поіменному режимі. Зміни, які в ньому містяться, спрямовані на перерозподіл повноважень між парламентом і президентом iз метою переходу до парламентсько-президентської форми правління. Зокрема, урізано повноваження глави держави щодо призначення членів уряду, голів місцевих державних адміністрацій. Водночас Президент України отримує ширші повноваження із розпуску парламенту.
Розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції відбувався у звичній пожвавленій атмосфері, проте без знайомих крайнощів у вигляді блокування трибуни і ламання мікрофонів. Певну різноманітність внесло повідомлення про виявлення депутатами у приміщенні під куполом сторонніх людей, запідозрених окремими нашоукраїнцями в намірах зірвати нормальну роботу парламенту. Але сторонні виявилися, як повідомив спікер Володимир Литвин, лише учасниками навчань Держохорони України, яким для цих цілей чомусь не знайшлося того дня іншого приміщення(!?).
На момент верстки номера результати голосування ще не були відомі, але більшість депутатів вважали, що необхідні для схвалення законопроекту 300 голосів знайдуться. Із 12 фракцій і груп Верховної Ради напередодні голосування проти змін до Конституції виступили фракції «Наша Україна» та Блоку Юлії Тимошенко (загалом 119 депутатів із 449 діючих), а також 12 позафракційних депутатів, позицію яких озвучив народний депутат Василь Гаврилюк. При цьому лідер «НУ» Віктор Ющенко назвав внесення змін до Конституції державним переворотом, у такому ж дусі висловилася й глава БЮТ Юлія Тимошенко. Координатор парламентської більшості Степан Гавриш, у свою чергу, висловив переконання, що в разі прийняття цього рішення Україна «отримає шанс перейти до політично-відповідальної, публічної, відкритої національно зацікавленої влади». З чим згодні й противники, й прихильники реформи, то це з тим, що з її здійсненням відкривається нова сторінка в історії української державності.
