Список «пралень»

Повернення Святослава Піскуна на залишену ним 2003 року посаду Генерального прокурора воскресило ліквідований відділ нагляду за дотриманням законів у боротьбі з відмиванням прибутків, отриманих злочинним шляхом.

Налаштовані працівники відділу вельми рішуче. За словами його начальника Ганни Циганенко, за статтею 209 Кримінального кодексу, де саме йдеться про незаконні кошти, вже порушено 194 справи. Також, вибірково перевіряючи підприємства, за дорученням яких банки купували гроші інших держав, їм вдалося порушити шість кримінальних справ за фактами їхнього відмивання через банківські установи Києва. Однак повідомити, що за підприємства й що за банки, Г. Циганенко відмовилася, мотивуючи це тим, що банківська система нестала й потребує спокою — зайві коментарі їй можуть лише зашкодити.

А ось церемонитися з незаконним капіталом Генпрокуратура не збирається. Як повідомила пресі Г. Циганенко, в листопаді— грудні 2004 року за територію України було вивезено близько млрд. (де були приватні й бюджетні капітали. — Авт. ) через банківські й інші фінансові установи. Наразі Генпрокуратура порушила шість кримінальних справ. Причому Г. Циганенко не виключає того, що їхня кількість у майбутньому збільшиться, бо перевірка триває. «Схем вивезення було дуже багато. Ми зараз над ними працюємо», — сказала Г. Циганенко.

Поки слідство не закінчилося, дізнатися, хто ж був причетний до вивезення грошей, неможливо. Однак, відповідаючи на запитання, чи є серед причетних до відтоку капіталів з України відомі прізвища, Г. Циганенко сказала: «Так!» При цьому на прес-конференції було зазначено, що політичних кримінальних справ, пов’язаних iз незаконними капіталом, у Генеральній прокуратурі немає.

Цілком можливо, що так воно і є, але водночас начальник відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави Генпрокуратури Андрій Трипілка зауважив, що особливу увагу служби привернув ГМК, сконцентрований переважно в шести областях, відомих своєю прихильністю на президентських виборах. Однак причиною перевірок, за словами А. Трипілка, стала незаконність операцій, здійснюваних підприємствами.

Підприємства екс-«Укррудпрому», як каже А. Трипілка, взагалі заслуговують на особливу увагу. За його словами, один ГЗК продавав власну продукцію на внутрішній ринок за заниженими цінами, що також ударило по держбюджету. Крім того, А. Трипілка повідомив про проведені перевірки іншого ГЗК, який за «досить складною схемою проводив постачання металопродукції». За даними митниці, продукція цього ГЗК за межі держави не виходила, а підприємство вже отримало відшкодований ПДВ.

Звинувачувати Генеральну прокуратуру в упередженому ставленні до підприємств, що стояли раніше під загрозою реприватизації, начебто підстав немає. Однак такі дії й перевірки наводять на думку, що при визначенні сум доплат судові процеси між державою Україна та підприємствами дозволять першій або накрутити суми, або конфіскувати підприємства. На чию користь — питання.