Стратегія не одного дня

Змінює Київ свої зовнішньополітичні пріоритети чи ні? Це питання непокоїть спостерігачів як в Україні, так і за її межами упродовж кількох днів. Офіційні коментарі з цього приводу вже були надані, однак не всі вони відповідали на численні запитання. Міністр оборони України Євген Марчук учора дав досить масштабну, за часовими мірками, прес-конференцію — майже двогодинну. Саме він, нагадаємо, будучи ще секретарем Ради нацбезпеки, 23 травня 2002 року повідомив про те, що Україна починає процес інтеграції, кінцевою метою якого стане повноправне членство в НАТО. Чи щось змінилося з того часу? Як випливає із заяв міністра оборони, Україна не зрадить своєму євроатлантичному курсу. Більше того, вчора він презентeвав Стратегічний оборонний бюлетень, який ще називають «біблією» реформування Збройних Сил України. Саме його весною цього року було представлено в штаб-квартирі НАТО, саме він слугує доказом послідовності Києва у виконанні своїх зобов’язань перед Альянсом. До речі, за словами пана Марчука, до цього документа включено положення про прихильність нашої держави євроатлантичній інтеграції.

НЕБЕЗПЕЧНА ДЕГРАДАЦІЯ

«Потреба в реформуванні Збройних Сил — не чиясь примха, а гостра необхідність», — наголосив міністр оборони вчора. Він, зокрема, зазначив, що за чисельністю наша армія найбільша в Європі (випереджає лише Туреччина), Україна посідає 36 місце за витратами на утримання ЗС (але аж ніяк не на їхній розвиток!)... «Далі так жити не можна було. Тому що військовослужбовці мають на 30% нижчу зарплату, ніж представники інших силових відомств. Тому що на території України накопичилася і стала небезпечною для населення величезна кількість боєприпасів, які не були і не будуть потрібні Україні», — підкреслив Євген Марчук. Наслідком зволікання з реформами стали трагічні інциденти в Артемівську, Новобогданівці... «Склався незрозумілий парадокс — армія стала своєрідним джерелом небезпеки. Це не тільки незрозуміло, але й неприпустимо», — зазначає міністр. За його словами, Збройні Сили — «дуже складна і багатоповерхова система». «Будь-яка система, яка дійде до такої межі, приречена на деградацію», — вважає Євген Марчук. Він поінформував, що Україна має 250% танків від потреби, 250% бронетранспортерів, понад 200% літаків тощо. При цьому він нагадав, що все озброєння давно застаріло, а на нове недостатньо коштів, оскільки всі видатки, які виділялися дотепер, просто «проїдалися». Крім того, міністр наголосив, що настала гостра необхідність реформування системи військової освіти, сфер соціального забезпечення... Глава військового відомства повідомив, що почасти зусилля із втілення змін наражаються на «супротив і агресію». Це при тому, що останні перевірки показують, що «велика кількість військових структур залишається роками небоєздатною».

«БІБЛІЯ» РЕФОРМУВАННЯ

Що необхідно робити задля вирішення цих проблем? Україною був розроблений спеціальний Стратегічний оборонний бюлетень, який є унікальним за своєю суттю, оскільки нічого подібного немає, приміром, в країнах СНД. Більше того, аналогічного документа за обсягом та змістом не мають не лише деякі країни-«новачки» НАТО, а й деякі з країн-«старожилів» Північноатлантичного альянсу, зазначив Євген Марчук. У Міністерстві оборони називають цей документ «Білою книгою України». У ній дається оцінка воєнним загрозам України, стану Збройних Сил та визначаються напрями їхнього реформування на період до 2015 року. «Він також є реалізацією задекларованого Україною наміру щодо європейської та євроатлантичної інтеграції», — мовиться у прес-релізі, який презентує бюлетень. Міністр оборони Євген Марчук зазначив, що важливим елементом документа є прогнозні показники видатків на оборону з їхньою максимальною деталізацією. Зокрема, у 2015 році видатки на оборону мають становити 17,186 млрд. гривень проти нинішніх 5,658 млрд. Відповідно до бюлетеня процес реформування Збройних Сил відбуватиметься в два етапи: перший — до 2009 року, другий — до 2015. На першому етапі головним завданням є скорочення військовослужбовців — через два роки чисельність Збройних Сил становитиме 200 тисяч осіб. Під час другого етапу має бути здійснено переоснащення армії новою сучасною або модернізованою технікою. Документ, крім того, передбачає структурні зміни у військах — створення «трьохвидових» Збройних Сил — Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово- Морські сили. Значні зміни очікуються у кадровій політиці. Генеральських посад у армії залишиться не більше ста. Питома вага офіцерів складатиме 20% від загальної чисельності військовослужбовців. Раніше документи, подібні до бюлетеня, зберігалися за «сімома печатками», в Україні до нього матимуть доступ усі зацікавлені. Міністр оборони повідомив, що з бюлетенем можна буде з часом ознайомитися в електронному вигляді. «Збройні Сили України в 2015 році будуть одними з наймогутніших та найефективніших у Європі. Не чисельність буде визначати боєздатність армії, а якість», — підсумував Євген Марчук.

«У НАС ТАКОЖ Є АМБІЦІЇ»

Міністр був абсолютно готовим до запитань про внесення змін до Воєнної доктрини, з якої було вилучено положення про вступ України до НАТО та ЄС. Євген Марчук наголосив, зокрема, що внесення правок до доктрини не означає відмови від курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Він повідомив, що існують стратегічні, а є тактичні документи. До базових належить Стратегія Україна — НАТО, Основи національної безпеки, в яких чітко прописане прагнення Києва інтегруватися до євроатлантичних структур. Воєнна доктрина, за його словами, — «короткостроковий документ», який може зазнавати час від часу редагування. Євген Марчук розповів, що Україна прагнула підвищення рівня відносин із НАТО під час Стамбульського саміту — йшлося або про Інтенсифікований діалог, або про План дій щодо членства. Про це, за словами міністра, українська делегація повідомляла своїм західним партнерам і під час Мюнхенської конференції з питань безпеки, і під час неформальної зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Варшаві, однак члени Альянсу не змогли дійти згоди щодо потреби удосконалення режиму співпраці з Києвом. Хоча, за словами Євгена Марчука, Україна повністю і послідовно виконувала взяті зобов’язання. Міністр нагадав, що Київ ефективно співпрацював із Альянсом за багатьма напрямами — програма «Партнерство заради миру», участь у миротворчій операції в Косово, співпраця у наданні транспортної авіації для місії в Афганістані... Однак представники НАТО, зазначив міністр, «прив’язувалися» до політичної ситуації: «А у вас, МАБУТЬ, вибори пройдуть недемократично!» «Мене як громадянина України не може така ситуація задовольнити, коли ми пропонуємо, а нам кажуть — ні. У нас також є амбіції», — наголосив Євген Марчук, зазначивши, що в цьому випадку Альянс підійшов до «українського питання» з позиції подвійних стандартів. Саме тому, повідомив керівник військового відомства, було вирішено внести зміни до Воєнної доктрини: не задля того, аби відмовитися від стратегічної мети (вступу до НАТО), а лише для підпорядкування цього короткострокового документа реальній ситуації. Євген Марчук також зазначив, що в указі Президента, який передбачав внесення змін до Воєнної доктрини, значна увага приділяється подальшому співробітництву з Альянсом — зокрема, уряду доручено розробити Цільовий план Україна — НАТО на наступний рік, активізувати інформаційне забезпечення співпраці з НАТО.

НОВИНИ З ІРАКУ

Крім питань реформування армії, а також руху до НАТО, міністр розповів про останні новини на «іракському напрямі». Відповідаючи на запитання журналістів, він підтвердив інформацію про те, що Україна веде переговори зі США та Польщею про строки перебування українського миротворчого контингенту в Іраку. «Із нашими партнерами — і поляками, і США ми почали переговори про те, що потрібно визначити час завершення місії. Ми не можемо там бути довго, без визначення часу», — сказав Євген Марчук. Він повідомив, що недавно українські миротворці вивели із кордону з Іраном свою роту, яка практично виконувала функції прикордонних військ, підготувавши велику групу іракських прикордонників. Після узгодження з командуванням багатонаціональної дивізії також було скорочено кількість об’єктів, які повинні охороняти і контролювати українські миротворці. За словами міністра, окрім винятково політичної складової визначення перебування українських миротворців в Іраку, існує також реальна військово-технічна складова — структури Іраку беруть на себе функції, які раніше виконували українські миротворці. Він також нагадав, що зараз відбувається підготовка 7-ї окремої механізованої бригади миротворців, які повинні у вересні вирушити до Іраку на заміну 6-ї омбр.