Суть моменту

Володимир Рибак — давній, ще зі «стародонецьких часів» соратник Віктора Януковича. Досвідчені люди стверджують, що тут, у Києві, він став «вухами» й «очима» Віктора Федоровича. В особистому спілкуванні Володимир Васильович справляє враження людини, яка говорить лише малу дещицю того, що знає. «День» поцікавився трактуванням постпреда Кабміну в Верховній Раді, довіреної особи кандидата Януковича підсумків першого туру виборів, перспектив реалізації політичної реформи, а також майбутнього Партії регіонів... у разі перемоги Віктора Ющенка.

— Чи стали для вас несподіванкою результати першого туру?

— Кампанія нашого кандидата розпочалася із запізненням. Поки всі агітували, Віктор Федорович вирішував економічні та соціальні проблеми, всіляко відтягаючи момент приєднання до боротьби. Погодьтеся, неправильно, коли для глави уряду пріоритет — активна участь у перегонах, а не інтереси людей. Саме тому рейтинги порівнялися лише до осені, що й підтвердив результат голосування.

Почекаємо, залишилося небагато, вже 21-го вночі ім’я нового президента стане відоме. Я як довірена особа Януковича не маю підстав сумніватися в його перемозі. Перевага становитиме півтора-два мільйони голосів, та й симпатії лівого електорату на нашому боці.

— Чи правильно, на ваш погляд, що вирішальну роль у другому турі виборів зіграють регіональні «еліти»?

— Навіть не сумніваюся! Партії можуть ухвалити політичне рішення, тим самим даючи своїм прихильникам рекомендації й підґрунтя для роздумів, але остаточний вибір, з огляду на принципи демократичності та громадянських свобод, кожен українець зробить особисто. Причому багато хто — безпосередньо в кабінці, прийшовши на дільницю. За 10—15 років виборець вельми змінився і, якщо його пресингувати, давити, він обов’язково вчинить навпаки. Тому головне завдання — створити необхідні умови, щоб кожен міг визначитися. Для нас результат особливо важливий навіть не як «залік» кандидату, а як оцінка дій уряду.

— Проте фактів тиску на виборців із боку влади зафіксовано чимало…

— Було б нещиро заперечувати їх наявність, на місцях відверті зловживання справді трапляються. Але справа не в персоналіях — так влаштоване життя: підлеглі завжди намагаються «вислужитися» перед начальством. Порушення є абсолютно стосовно кожного кандидата, але вони не є вирішальними! На останній зустрічі з головами облдержадміністрацій Віктор Федорович переконливо просив їх не робити йому «ведмежу послугу». Це не прикрашає ні його особисто, ні владу, яку він представляє.

— Наскільки істотними будуть, за вашими прогнозами, ротації регіональної влади після виборів?

— Вважаю запитання передчасним. Зрозуміло, що за нового президента, хоч хто б ним став, команда оновиться. Хтось піде, хтось залишиться. Це нормальний процес. Якщо знайдене взаєморозуміння, людина професіонал, навіщо її міняти? Це все домисли щодо того, що серед губернаторів і голів адміністрацій у нас уже зараз є «кандидати на виліт».

Управлінців на місцях оцінюють насамперед за тим, наскільки вони ефективні: чи своєчасно здійснюють виплати, чи розвивається малий бізнес і підприємства… Звичайно, в роботі не обходиться без помилок, але якщо вони кричущі, це видно неозброєним оком, спеціально придивлятися не треба. Я знаю Віктора Федоровича, він завжди дає можливість виправитися. Десять років ми пропрацювали у зв’язці «губернатор — мер». Бувало, їдемо містом, а він ніби ненавмисно каже: мовляв, он будівля руйнується, або ринок невпорядкований, або підприємство на грані зупинення... Скаже між іншим, і всі ніби й забули, але я знаю, що через місяць-два обов’язково дізнається, чи виправили ситуацію: чи відремонтували будівлю, чи впорядкували ринок, чи налагодили виробничий процес? І наказових форм у нього також немає. До управління областю він приступив у найважчий час: суцільні шахтарські страйки, «бандитські розбірки» на кожному кроці. Хіба, ви думаєте, вони припинилися від того, що Янукович указ підписав? Ні, він просто людей почув і знайшов розумний компроміс. А чому гроші до обласного бюджету пішли? Малому бізнесу створили всі належні умови і незабаром уже 40% бюджету їхніми силами формувалися.

Відповім тим, хто лякає «донецькими»: мовляв, прийдуть і заберуть увесь бізнес. Нісенітниця! Навпаки, в кожному регіоні створять максимально сприятливі умови для прогресу бізнесу. Ці два роки переконливо довели: Янукович — прем’єр України, а не Донецька. І президента ми сьогодні обираємо для всієї країни, а не для окремого регіону.

— Одним із приводів для масових звільнень можуть стати «помилки», яких припустилися в ході кампанії. У невпорядкованості списків звинувачують саме місцеву владу…

— Раніше треба було думати, коли ми тут, у Раді, закон приймали. Під час минулих кампаній списками займалися органи місцевого самоврядування, в них була чітко відпрацьована система і збоїв жодних не виникало. Повірте, будучи мером Донецька, я зсередини все чудово бачив. А сьогодні ці обов’язки покладені на територіальні комісії, що складаються з представників різних політсил, які між собою ніяк не можуть домовитися навіть у дріб’язковому питанні, не кажучи вже про таке глобальне. Сьогодні вишукувати треба не винних, а способи виправлення неточностей — із допомогою жеків, паспортних столів тощо.

Між іншим, особисто я з цією проблемою також зіткнувся безпосередньо. Адже ми все життя в Донецьку голосували, а тут уперше в Києві. Завчасно попросив дружину перевірити нас у списках, то вона не лише наших прізвищ — нашого будинку там не знайшла! Потім уже нас внесли, але ім’я-по батькові однаково переплутали.

— Тема конституційної реформи знову запитана. Які, на вашу думку, її перспективи?

— Рішення підтримати суть політичної реформи «Регіони України» прийняли давно. І хоча деякі її положення для партії відверто невигідні, інтерес країни важливіший. Проте питання про доцільність внесення змін між першим і другим туром вельми спірне. Наша позиція така: якщо 300 голосів набирається, і парламент вирішує голосувати, ми обов’язково приєднаємося. Утім, поки що необхідної кількості голосів «за» немає. Тому, попри те, що окремі фракції готові на компроміс із застереженнями, головне з яких — терміни впровадження, резерви вельми сумнівні. Володимир Литвин повинен дуже уважно підійти до цього питання, оскільки без стовідсоткових гарантій прийняття законопроект про політичну реформу не можна винести в зал. Інакше ми його просто втратимо.

Оптимальний варіант — реформа після виборів. Буде можливість уточнювати позиції в спокійній обстановці.

— Свого часу Леонід Кучма називав обіцянку Януковича докласти зусиль для реалізації реформи головною умовою присвоєння йому статусу «єдиного кандидата». Чи може він втратити підтримку в разі її чергового провалу?

— Леонід Кучма неодноразово оцінював роботу нинішнього прем’єра та його Кабінету загалом, а що стосується парламентсько-урядової коаліції… Януковича- кандидата запропонувала Партія регіонів, інші партії та громадські організації, переважно центристського спрямування, підтримали. Питання полiтреформи обговорювали як до, так і після висунення. Віктор Федорович зарекомендував себе як її послідовний прихильник, але конкретних зобов’язань на себе не брав і жодних паперів не підписував.

— Який сенс у «половинчастій» реформі, адже «під неї» вже прийнято зокрема закон про вибори до парламенту суто за партійними списками?

— У законодавчій практиці можливі усілякі варіанти, кожен депутат правомірний ініціювати зміни до закону, в тому числі виборчого. Свого часу «регіонали» голосували за «пропорціоналку», розраховуючи на прийняття реформи загалом. Поза її контекстом цей закон просто шкідливий — «своїх» депутатів матимуть лише великі міста. Погодьтеся, це неправильно, тим більше, що парламент у нас однопалатний. Упевнений, що питання про створення другої палати, з представництвом регіонів, обов’язково «спливе» найближчим часом. І це не примха тієї чи іншої політсили, а об’єктивний виклик часу.

Якщо реформа не буде прийнята найближчим часом, до пропорційного виборчого закону напевно внесуть серйозні поправки.

— Що, на вашу думку, чекає вашу партію в разі перемоги Віктора Ющенка?

— Наша політсила — найбільша в країні, вона досить динамічно розвивається, думаю, нам вдасться зберегти заданий темп. Уже в грудні-січні проведемо з’їзд, оцінимо діяльність під час кампанії, окреслимо форму участі у виборах-2006, затвердимо відповідний календарний план. У наших лавах багато професіоналів із різних галузей, їх і рекомендуватимемо до органів влади на всіх рівнях: від селищних рад і до парламенту. У нас три гілки влади, сьогодні ми обираємо лідера лише однієї з них, тому простір для маневру завжди залишається, було б бажання.

— Ющенко обіцяє сформувати «уряд народної довіри» без урахування партійної приналежності. Мовляв, головне — «чесність і порядність». Як ви думаєте, чи буде в цьому Кабінеті місце «регіоналам»?

— Сьогодні представник народної довіри аж ніяк не Ющенко, а Янукович! Саме його підтримують усі центристські сили, а Віктор Андрійович, нагадую, самовисуванець. Наш кандидат на посаду президента не просився, його люди про це попросили, висунула Партія регіонів, а 650 тисяч партійців підтримали, не кажучи вже про численні форуми та з’їзди, які були після цього...