Симптоми антисанітарії

29 травня в Маріуполі зареєстровано три випадки захворювання на холеру місцевих жителів — у чоловіків 1946 і 1956 років народження та жінки 1921 року народження.

Всіх трьох доставлено до інфекційного відділення міської лікарні №4, де під цілодобовим спостереженням лікарів і медичних сестер вони проходять весь курс реабілітації.

За офіційною версією, представленою Маріупольською санітарно-епідеміологічною станцією, двоє з потерпілих мали необережність спожити в їжу рибу сумнівного походження — бичків, виловлених у басейні Азовського моря. Третій заражений упевнений, що проникнення холерної палички всередину його організму стало можливим лише під час купання в морі.

Головний лікар СЕС Маріуполя Георгій Гусаков упевнений: протиепідемічні заходи в місті розпочато своєчасно, і вони проводяться в повному обсязі. Завдяки результативним діям працівників, поширення інфекції вдасться зупинити найближчим часом.

У складі міських служб створено оперативний штаб для локалізації вогнища холери. Госпіталізацію хворих на гострі кишкові інфекції до інфекційних відділень міста та їхнє обстеження на холеру забезпечено на 100%. За даного часу працівники СЕС проводять відбори проб морської, стічної води, риби для встановлення дійсної картини того, що відбувається.

Охоронці здоров’я, звісно ж, намагаються уникнути паніки. Щоправда, в самому Маріуполі її як такої й немає. Більшість місцевих жителів навіть не знають про те, що сталося, попри оперативність ЗМІ. Це підтвердило невелике опитування, проведене кореспондентом на вулицях міста. 6 із 10 опитаних респондентів не знають про те, що в Маріуполі з’явився вірус. «Нічого про це не чула, — здивовано відповідає Ірина. — Хоча телевізор дивлюся регулярно. Знаю, що це захворювання інфекційне, і здебільшого воно обумовлене неохайністю людей. Нарікають на те, що продукти погані. Але насправді все набагато простіше. Приходять додому, і замість того, щоб помити руки, сідають за стіл, начебто так і потрібно. Самі винні».

Пенсіонерка Олена Димитрівна також упевнена, що причина захворювання на вірус полягає в нехтуванні елементарними засобами гігієни, і про інциденти теж нічого не знає. «Про зараження нічого не чула. Знаю лишень, що руки потрібно мити, — це відомо кожному школяреві. І воду морську не ковтати. Хоча... в нашому місті й питна вода для вживання не придатна».

Городяни відчувають гострий дефіцит інформації. Що, щонайменше, дивно за наявності понад десятка інтернет-сайтів і двох десятків друкованих ЗМІ.

Дехто з опитаних взагалі радить не звертати ніякої уваги на повідомлення преси. Вважають це провокацією. «Щороку одне і те ж, — говорить Леонід Іванович. — То пташиний грип, то СНІД, то холера».

Залишається також незрозумілим, як маріупольські пляжі могли отримати паспорти та сертифікати відповідності, якщо вода не відповідає нормам?! Це при тому, що вся країна знає про стоки, виведені в море комбінатом «Азовсталь», про тонни важких металів і шкідливих хімічних речовин, які припадають на душу місцевого населення, про штрафи та методи ухилення від них.

«День» звернувся до МОЗ із проханням прокоментувати епідеміологічну ситуацію в країні щодо захворювання на холерний вібріон, можливі ризики для жителів Маріуполя та решти приморських міст, а також надати кваліфіковані поради щодо засобів індивідуальної профілактики та перших ознак захворювання. Однак на час виходу матеріалу в друк відповіді від профільного міністерства до редакції так і не надійшло, а телефони прес-центру МОЗ не відповідали.

Утім, в офіційному повідомленні на сайті Міністерства охорони здоров’я запевняють: «Сьогодні Держсанепідслужба робить все можливе, щоб запобігти поширенню інфекції». «При Державній санітарно-епідеміологічній службі 29 травня утворено оперативний штаб, що займається даною ситуацією та своєчасним висвітленням подій у ЗМІ. Ситуація перебуває під контролем», — цитує прес-служба МОЗ голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Сергія Риженко. За його словами, в Маріуполі вже введено заборону на купання в морі, а також на ловлю риби та продаж її на ринках. «У першу чергу заборона на купання стосується дітей. Санепідемстанція також доручила місцевим органам влади забезпечити жителів якісною водою», — каже Риженко. Він підкреслив, що при дотриманні всіх необхідних правил гігієни захворювання можна уникнути. У першу чергу медики радять якомога частіше мити руки та вживати якісну питну воду.

«День» продовжуватиме уважно стежити за подіями в Маріуполі та висвітлювати хід ситуації на своїх сторінках.

Юрій ЩЕРБАК, доктор медичних наук, епідеміолог, Надзвичайний і Повноважний Посол України:

— Холера — аж ніяк не середньовічне захворювання, особливо в тій формі, в якій вона існує сьогодні. Колись це захворювання справді існувало в дуже жорстоких, смертельних формах та епідеміях, які несли численні жертви, але зараз масштаби небезпеки значно менші. Хоча, звісно, якщо вчасно не запровадити ефективні методи боротьби з холерою та її профілактики, вона може перетворитися на дуже серйозну соціальну проблему.

В Україні холера з’являлася 1970 року. Того ж року епідемія була викорінена, але невеличкі спалахи інфекції все ж траплялися й протягом наступних років. Це було пов’язано із гігієнічним неблагополуччям, із якістю очищення води. Вібріони холери потрапляли у водні резервуари, річки, моря і таким чином розповсюджувалися. Тому хвороба переважно траплялася в південних районах: Одеса, Маріуполь... На щастя, летальних випадків не було, адже зараз існують ефективні методи боротьби із захворюванням. Але із 70-х років протягом усього цього часу існували носії інфекції, невикриті ланцюжки її передачі. Адже може бути сто малосимптомних випадків (із невеличкими розладами кишкової діяльності), а сто перший може виявитися дуже серйозним. Коли мені доводилося працювати на епідеміях холери в Середній Азії та в Україні, ми фіксували, що на один випадок клінічного, зафіксованого діагнозу захворювання на холеру припадає від 10 до 50 невикритих випадків.

Холера — це проблема, швидше, не охорони здоров’я, а соціальна проблема нереформованості, катастрофічного стану нашого житлово-комунального господарства, очисних споруд і т. ін. Особливо у південних районах. До того ж, поруч із пляжами відбувається дикунське, справді середньовічне викидання стічних вод. Тому небезпека спалахів холери в приморських регіонах виникає щороку. Особливо під час спекотних днів, бо вібріон холери інтенсивно розмножується якраз на прогрітій морській поверхні.

Звичайно, спалахи холери потребують серйозних зусиль з боку протиепідемічної служби, служби охорони здоров’я. Окрім того, необхідно визначити місця, де купання варто тимчасово заборонити. Визначити джерело походження холери. Тобто запровадити спеціальний режим інтенсивного нагляду за цією місцевістю. Йдеться про цілий комплекс заходів, які добре відомі українським лікарям, адже, як я вже зазначив, проблеми з холерою ми маємо із 1970-х років, і вони повторюються майже щороку. Очевидно, були роки, коли про це не інформували, можливо, не було потреби нагнітати тривогу в суспільстві, але в принципі ця проблема залишається актуальною. І не тільки для України, а й для багатьох країн, яким притаманний не найзразковіший санітарно-гігієнічний нагляд за якістю води.

Симптоми холери

Це різкий початок хвороби, який характеризується проносом. Випорожнення можуть бути до тридцяти разів на добу. При цьому їхня кількість достатньо велика. При цьому вигляд фекалій при холері дуже характерний. Кал рідкий, спочатку сірого забарвлення, потім стає взагалі безбарвним. У ньому можуть виявлятися білуваті включення. Холера обов’язково протікає з блювотою. Спочатку хворий блює тим, що він з’їв, потім блювотні маси знебарвлюються. Усі виділення хворого — як кал, так і блювотні маси — за виглядом схожі на відвар рисової крупи.

При холері ніколи не підвищується температура тіла. Навіть навпаки, вона може бути нижчою за норму на градус-півтора.

Постійний пронос і блювота виводять усю рідину з організму. У хворого висихають слизові оболонки, його весь час мучить спрага. Очі ввалюються, шкіра обвисає. Знижується кров’яний тиск, ритм сердечної діяльності не чіткий і не ритмічний. Пульс насилу прослуховується. Хворий погано реагує на те, що відбувається довкола, важко розмірковує, дуже ослаблений.

У хворих на холеру часто спостерігаються судоми нижніх кінцівок і мускулатури обличчя. У зв’язку із виведенням солей з організму гірше працює серце.

Саме зневоднення і виведення з організму солей калію, натрію та інших викликають більшість небезпечних симптомів холери та її ускладнення. Особливо важко проходить холера у малюків.