Таємний кредит і явний опціон
Фінансово-економічна криза продовжує бушувати. Причому погані новини з’являються регулярно, а хороші залишаються у великому дефіциті. В такій обстановці продавці, які не страждають від надмірної чесності, завжди намагаються підсунути покупцям залежаний або зовсім непридатний товар. Щось подібне хотіли зробити з українськими платниками податків, піднісши їм як несподіванку звістку про п’ятимільярдний російський доларовий кредит.
Одночасно, за дивним збігом, в інформаційному полі з’явилося повідомлення, що уряд вирішив влаштувати розпродаж державного майна. В умовах кризи, коли всі об’єкти багаторазово втрачають у ціні, цю новину ніяк не назвеш хорошою. Та чому про приватизацію стратегічних об’єктів — шести обленерго та монополіста зв’язку ВАТ «Укртелеком» — знову заговорили саме зараз, коли прем’єр-міністр отримала позитивну відповідь із Москви на своє прохання про кредит?
Небезпека цієї позики насамперед полягає в тому, що вмівши брати, як відомо, вмій і віддавати. І мало які ще умови можуть виявитися в затаюваному від країни та платників податків кредитному договорі. Так, не буде перебільшенням сказати, що широкий доступ російському капіталу до української приватизації вже давно сниться Кремлю. Пам’ятається, звідти навіть були якісь специфічні вказівки російським олігархам. Проте вони, вочевидь, зволікали — чекали, чим закінчиться газова війна. Проте тепер руки розв’язані. Державний кредит Україні — це майже опціон, який дає право на вигідну купівлю.
А в тому, що вона така, російські товстосуми тепер не сумніваються. Щодо «Укртелекому» їм це дохідливо пояснив сам нинішній головний український приватизатор (нехай і в ранзі в.о.) Дмитро Парфененко. 9 лютого він повідомив: «Попередня оцінка ФДМУ становила 7,5 мільярда (гривень. — Авт.), і на комісії, якщо дійде до розгляду на комісії, ми встановлюватимемо реальну ціну». Як зазначив Парфененко, номінальна вартість пакету акцій «Укртелекому», який приватизується, становить 3,5 мільярда гривень. До цього він додав, що оцінна ціна цього пакету в розмірі «25 мільярдів, 35 і так далі, яка фігурує в ЗМІ, сьогодні поки що не відповідає дійсності, оскільки жодні рішення відносно приватизації «Укртелекому» не приймалися, і ціна не прораховувалася». Таким чином в.о. голови ФДМУ, певно, дезавуював (аби не розчаровувати потенційних покупців) висловлювання міністра транспорту та зв’язку Йосипа Вінського (4 лютого), котрий «призначив» для «Укртелекому» стартову ціну 25 мільярдів.
Того ж дня на тему приватизації дуже правильно висловлювалася і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Вона інформувала громадськість, що уряд України збирається провести консультації з усіма потенційними покупцями «Укртелекому» й обленерго, аби домогтися максимальної ціни продажу та гарантій розвитку компаній. «Жоден об’єкт не буде приватизований, якщо не буде гідної ціни, — стверджувала вона і продовжувала: — Відбудуться будь-які приватизаційні процеси, якщо ціна буде гідною, і покупець буде зі світовим іменем». Вона також підкреслила: «До цього процесу приватизації уряд підходитиме дуже ретельно і зважено, нічого не робитиметься поспіхом».
Президент Віктор Ющенко має свій погляд на цю проблему. За його словами, ведення переговорів про зовнішнє запозичення на значну суму в 5 млрд.дол. у таємному режимі свідчить про те, що уряд не може фінансово забезпечити власну бюджетну політику. «Така залпова позика призводить до такого самого залпового обслуговування», — вважає він. Президент припускає, що невід’ємною частиною домовленостей щодо газу «могла бути домовленість політична, яка передбачає кредитування, оскільки жодною іншою формою обслуговувати таку ціну (на газ) Україна не може».
Щоправда, в експертному середовищі вважають, що «Укртелеком» потрібно продавати в будь-якому випадку. Про це у коментарі «Дню» сказав директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій Олександр Рябченко. Ціна, як він вважає, кращою вже не буде — час втрачено. Та й покупців мало, хоча росіяни серед них, на думку Рябченка, будуть напевно. Якщо під час продажу їм знайдуться конкуренти з західних країн, то це буде нормальний продаж, хоч об’єкт, звісно, коштуватиме стільки, скільки може коштувати сьогодні, тобто недорого. Разом із тим Рябченко впевнений, що продаж «Укртелекому» й обленерго для уряду безпрограшний. «Якщо все це продадуть, то отримають хоч якісь гроші. А якщо уряду не дадуть це зробити, то в нього з’явиться додатковий аргумент, чому слід брати зарубіжні кредити», — говорить експерт.
