Тест проти корупції

Через тиждень в Україні починаються вступні іспити до вищих навчальних закладів. Особливість нинішньої кампанії в тому, що всі іспити закінчаться наприкінці липня. Міністерство освіти та науки рекомендує в цьому сезоні під час вступних випробувань максимально використовувати тестові технології. Також цього року з подачі Президента України кількість тих, хто вступив на навчання за рахунок держбюджету, має прирівнятися до кількості тих, хто вчиться за гроші. Досі в нас кількість «платників» значно перевищувала кількість тих, хто вчився на держзамовлення. Проте Кабінет Міністрів у суботу так і не затвердив так званий план «50 на 50», що забезпечує рівний «обсяг» платної та безплатної освіти.

Абітурієнти та їхні батьки, якщо й вірять у всемогутність тестової методики, то лише за умови опрацювання даних на комп’ютері. Олена Гандзюк, шкільний викладач зарубіжної літератури, вважає, що застосування тестів звужує коло людей, які мають можливість вплинути на реальний результат роботи абітурієнта, і тому тести дуже бажані. Вона як педагог радить тим, хто впевнений у своїх знаннях, не боятися подавати апеляцію та відстоювати свої права. А студенти Київського міжнародного університету (другого й третього курсів), розчарувавшись у якості приватної освіти, прийшли до Університету імені Т. Шевченка починати все спочатку. У тести як панацею вони не вірять, переконані, що абітурієнтам потрібні міцні знання, а викладачам — хороша зарплата. А якщо вже платити за освіту — то краще йти на контракт у відомі вищі державні навчальні заклади.

Заступник відповідального секретаря приймальної комісії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Обвінцев сказав «Дню»: «Цього року вступні іспити в нашому університеті ми починаємо дещо пізніше, ніж зазвичай, разом iз усіма вищими навчальними закладами зі статусом «національний» — 9 липня. Конкурси на факультети очікуються не менші, ніж минулого року. І, як завжди, в нас майже третина абітурієнтів — медалісти. Поки що найбільший конкурс на спеціальність «міжнародна економіка», а відносно невеликий — на деякі природничі факультети. Учасники міжнародних і призери всеукраїнських олімпіад йдуть у нас поза конкурсом, а чорнобильці — за результатами співбесіди. Сироти та напівсироти — поза конкурсом, але за умови, що всі іспити складуть на позитивні оцінки. Відмінники залежно від обраної спеціальності проходять або співбесіду, або складають перший профільний іспит, де треба отримати вищий бал. В іншому випадку можна продовжувати складати іспити на загальних підставах. Вступні іспити в нас проводять як у письмовій, так і в усній формах, а також у поєднанні письмових відповідей на запитання тестів й усного опитування. Результати тестів перевірятимуть викладачі, а не комп’ютер. Ми цього року вперше зараховуватимемо як результат вступних іспитів результати, отримані в незалежних Центрах тестування. Проте я вважаю, що найближчим часом навряд чи вдасться замінити всі вступні іспити на тести, наприклад з літератури. Тести як захист від корупції можуть спрацьовувати лише за умови, якщо вони добре організовані». Продовжити розмову про проблеми вступної кампанії, пошук шляхів зробити її чесною та відкритою «День» запропонував вузам-новаторам — Києво-Могилянськiй академії та університету «Острозька академія», які вже мають великий досвід у використанні тестових технологій і в яких для абітурієнтів увесь «вступ» займає один день.

КОМЕНТАРI

Володимир ПАНЧЕНКО, віце-президент iз навчальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Проблеми корупції від самого початку відродження Києво-Могилянської академії для нашого закладу не є актуальними. Нещодавно ми проводили опитування студентів, де передбачалося визначення «плюсів» і «мінусів» вузу. Серед «плюсів» на перше місце більшість винесла — «відсутність корупції». Набір студентів у нас проводиться шляхом комп’ютерного тестування. Тобто така метода практично виключає можливість протекціонізму і корупції. Інколи можуть сказати, що тести не є панацеєю від хабарництва, і в цьому міркуванні є резон. Але все залежить від методики, за якою проводиться тестування.

Якщо вонo проводиться вручну викладачами, які перевіряють все за традиційною методою, то тоді, звичайно, захист від корупції не може бути гарантований. У нас комп’ютерне тестування — прозоре. Воно проводиться публічно. Три з половиною години студенти працюють в аудиторії, виконуючи завдання. Потім спеціальні аркуші з відповідями обробляються комп’ютерами. Це відбувається у великому залі у присутності абітурієнтів, їх батьків та вболівальників, а також адміністрації закладу. До кінця дня вже кожен знає свій результат і те, буде зарахований у студенти чи ні.

Зміст тестів до випробувань відомий лише одній людині — президентові академії, бо він особисто замовляє розроблення тестових завдань по всій Україні. До початку тестування ніхто не має доступу до тестів, окрім нього. Зміст тестів тим, хто організовує тестування, стає відомим в останній момент перед екзаменом. Тому абітурієнти при вступі можуть орієнтуватися тільки на власні сили.

Наші студенти представляють дуже широку географію країни, є майже всі регіони. Найбільш представленi Київщина, Черкащина, Вінниччина, Житомирщина. На жаль, абітурієнтів з сіл в нас небагато, бо вони не мають можливості отримати достатній рівень підготовки. Для школярів з глибинки ми організовуємо різні типи підготовчих курсів. Щоправда, для слухачів підготовчого відділення в нас немає гуртожитків (навіть студенти стаціонару забезпечені гуртожитками лише на третину). Серед наших абітурієнтів є і випускники Києво-Могилянських колегіумів — їх в нас чотирнадцять по Україні. Вони самостійні, а до нас прив’язані лише методично. Ми надаємо їм певну квоту для їх кращих випускників (1—2 місця). На відміну від інших вузів ми не надаємо переваг медалістам, враховуємо лише звання «переможця всеукраїнських олімпіад» у випадку, коли абітурієнти набрали однакову кількість балів. На жаль, сьогодні медаль ще не є гарантією блискучих знань. Знаю школи, де кількість медалістів у класі наближається до ста відсотків.

Заяви абітурієнтів в нас ще будуть прийматися до кінця тижня, але вже з таблиць видно, як вибудовується в нас конкурс. З наших даних видно, що непопулярними в Україні сьогодні є спеціальності «фізика і хімія». Наприклад, станом на 1 липня на спеціальність «фізика» було подано лише шість заяв при наявності 25 бюджетних місць. А на хімію — 12 заяв. На правознавство — вже по чотири людини претендують на одне місце. На економічну теорію і фінанси — по 3 людини на місце. Особливість вступної кампанії цього року в тому, що в нас абітурієнтів у два рази більше, ніж було минулого. Очікуємо десь до 2,5 тисяч абітурієнтів.

Ігор ПАСІЧНИК, ректор Острозької академії, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник освіти:

— З перших днів заснування академії першим питанням, яке ставило перед собою керівництво і ректорат, було: «Як уникнути корупції у вищому навчальному закладі?». Нам вдалося це зробити, і зробити досить простим методом: ми повністю запозичили технологію вступного тестування Києво-Могилянської академії. Ми користуємося їхніми послугами і цього року знову найняли групу фахівців з Києво-Могилянської академії. Взагалі ж, я вважаю необхідним створення тестувальних центрів на базі провідних вузів, які б враховували їхню специфіку. Створення для всіх вузів однакових центрів було б неправильним.

Ми також проводимо консультації і зустрічі з батьками перед вступними іспитами. На цей захід приїздять батьки навіть зі своїми родичами. Я розказую про вуз і про те, що будь-яка спроба з боку батьків дати хабара не увінчається успіхом. Щороку ми зустрічаємось з провокаціями батьків. На превеликий жаль, батьки деяких абітурієнтів спрямовують свій інтелект і гроші не на підготовку самого абітурієнта, а на те, як би цей абітурієнт нечесним шляхом став студентом. Але ми нівелюємо ці речі. Є ще специфіка нашого абітурієнта. Вуз досить високого рейтингу, і в нього вступають медалісти і ті, хто має в атестаті середній бал за п’ятибальною системою «4» — «4,5». Тому в нас немає ніяких пільг. Єдина пільга — це знання. Є постанови і рекомендації Міністерства освіти звертати увагу на чорнобильців, на тих, що служили в армії, інші категорії, які користуються різноманітними пільгами. Це абсолютно невірно. Коли ми вже підписуємо угоду про вступ до Болонського процесу, то ніде в світі, на жодному континенті, навіть африканському, ніхто не має жодних пільг при вступі до вищих навчальних закладів. Але ми вимушені притримуватись загальних правил стосовно сиріт, стосовно чорнобильців. Ми розробили свої правила вступу до навчального закладу, які для затвердження направили в Міністерство освіти. В нашій академії передбачено, що навіть сироти і напівсироти на вступних іспитах мають набрати по наших тестах 50% від можливої кількості балів. Тільки після цього їх можна зараховувати в студенти. Я притримуюся думки, що пільгова категорія громадян повинна бути соціально захищенa державою, але зараховувати їх в вуз і дарувати диплом про вищу освіту я вважаю зовсім непотрібним. Харчування, одяг, житло — це держава має забезпечувати незахищеним. Але освіта — це вже прерогатива самої особистості. Якщо людина нездатна опанувати навчальну програму, то навіщо диплом? Є люди, які філігранно працюють головою, і ті, хто філігранно працює руками. Другу категорію можна вивчити на інші спеціальності, не університетські. У нас зараз на ринку праці, до речі, найбільший дефіцит на людей середньої професійної ланки — слюсарів, електриків, майстрів по роботі з деревом... У той же час мушу визнати, що на вибір абітурієнтами професії більше впливає думка батьків, а не їх власна. Це з’ясовується під час співбесід, під час тестування. Найбільше подають заяви на правничий факультет, іноземну філологію (романо-германські мови), економічний факультет (спеціальність «фінанси»), документознавство і інформаційна діяльність.

Документи ми приймаємо до 9 липня, як і Києво-Могилянська академія. Десятого — іспит, який займає лише один день. Минулого року конкурс в середньому по нашому закладу був 15— 16 осіб на місце, а на деякі спеціальності до 25 доходило. Цього року конкурс очікується не менший. Найменший конкурс — на історію, культурологію, українську філологію. Це чотири-п’ять чоловік на місце. Дивує, що як за радянських часів, так і зараз українська мова як спеціальність мало приваблює. Конкурси на неї — по три-чотири людини на місце.

Чому ж виникає великий інтерес до Острозької академії? Студенти вірять у нашу чесність, як при вступі, так і при навчанні: не треба давати хабарів. Сама система навчання (кредитно-модульна, стобальна...) виключає таку можливість. Рівень знань наших вихованців — загальноєвропейський. І це визнаний факт, і як слідство — затребуваність наших випускників на ринку праці. Я думаю, що у майбутньому вуз будуть оцінювати не за кількістю докторів наук (їх зібрати можна дуже багато). Оцінить сам ринок праці, — попит на наших випускників і буде складати авторитет академії.

Гарних абітурієнтів нам дає і Київ, інші регіони, де традиційно є багато вищих навчальних закладів. Ми пишаємося, що наше невеличке історичне містечко викликає такий інтерес. Сьогодні до нас приїхали з країн Балтії і хочуть навчатися у нас, хочуть навчатися в нас також і з Росії. Хотілa б вчитися у нас молодь з Індії і Пакистану, але поки що ми не можемо їх прийняти, бо не маємо відповідної бази. Почнемо приймати з наступного року. Як для наших студентів, у нас зовсім непогані умови для навчання і проживання. Але віросповідання громадян з Індії вимагає від них бути трошки ізольованішими від інших студентів, мати окремі гуртожитки і більше знаходитись в своєму колі. Ми мусимо подбати, щоб вони почували себе комфортно.

Якихось особливостей цьогорічної вступної кампанії я поки що не помічаю. Були часи, коли на нас тиснули «зверху» — мовляв, є такий абітурієнт. Але на подібні дзвінки ми ніколи не реагували. Цього року вже були прохання від народних депутатів, але ми притримуємось наших позицій.