Трубний крок

Учора в газових відносинах між Україною та Росією сталося помітне зрушення, про яке нас, до речі, давно і наполегливо попереджали (сьогодні про нього докладно повідомить голова парламентського комітету Андрій Клюєв). Оптимізм і велика впевненість стали останнім часом просто-таки ментальними особливостями українських чиновників вищого рангу. Ще наприкінці минулого тижня міністр палива й енергетики України Іван Плачков, відповідаючи на запитання «Дня», безапеляційно повідомив, що документи про транзит російського газу через Україну і про ціну російського газу для України будуть підписані, причому не пізніше 15 грудня. «Компроміс можливий виключно в рамках національних інтересів України та в рамках енергетичної безпеки нашої держави», — впевнено піддакував учора шефу голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко і також запевняв, що такий компроміс знайдуть, хоч конкретних його термінів і не називав.

«Україна виконує і виконуватиме всі умови підписаних обома сторонами договорів, у тому числі про гарантії транзиту російського газу до Європи», — уже вкотре повторював заступник міністра палива й енергетики. «Якщо хтось бажає нагнітати (ажіотаж. — Ред. ) навколо цієї ситуації, з цього нічого не вийде. Не буде проблем з газом в України і Європи», — стверджував Івченко. За його словами, Україна не піддасться тиску російської сторони в газовому питанні. «Ми пропонуємо дотримуватися умов раніше підписаних угод, — поставив крапку голова «Нафтогазу України» і пожартував: — Буде happy end для України».

Тим часом тільки у вівторок російський «Газпром» обвинуватив Україну в зриві чергового раунду переговорів із газу, що відбувалися в Москві в понеділок і вівторок. На думку авторів повідомлення, це сталося «попри заяви вищого керівництва України про намір найближчим часом вирішити питання поставок і транзиту російського газу на ринкових принципах». «Замість цього «Газпрому» було запропоновано зберегти пільгові умови поставок російського газу в Україну, і з посиланням на чинну міжурядову угоду заявлено про неможливість переходу до грошових розрахунків за ринковими цінами і ставками транзитного тарифу», — йдеться в повідомленні «Газпрому». У ньому також дається обґрунтування вимогам Росії про перегляд газових цін для України з посиланням на міжурядову угоду, підписану в жовтні 2001 року та чинну до 2013 року.

Однак того ж дня НАК «Нафтогаз України» повідомив «День», що міжурядовими угодами визначаються лише загальні положення співпраці двох газових суб’єктів, тоді як особливості взаємодії сторін визначає укладений між ними контракт. Доповненнями до цього контракту, підписаними в серпні 2004 року, на період до 2009 року встановлена фіксована плата за транзит російського газу $1,09375 за 1000 куб. м газу на 100 км, що не підлягає зміні сторонами, і фіксована ціна на російський природний газ, що надається в оплату транзиту, в розмірі $50 за 1000 куб. м, яка теж не підлягає зміні сторонами.

Тут уже, схоже, як кажуть, наскочила коса на камінь. Але Україна використала в цій суперечці «секретну» зброю. У вівторок ввечері з президентом Росії розмовляв по телефону Президент України Віктор Ющенко, який щойно звільнив посла в Москві Миколу Білоблоцького. На найвищому рівні провів переговори голова українського парламенту Володимир Литвин. Конкретними газовими справами займався віце-прем’єр в уряді Віктора Януковича і голова пеківського комітету Верховної Ради Андрій Клюєв. Звісна річ, жодних газових документів при цьому ще не підписували, але, мабуть, сторони впритул наблизилися до компромісу. Як повідомила «День» одразу після прибуття до Києва прес-секретар Клюєва Анна Тимченко, на переговорах була озвучена нова пропозиція України, що виводить переговори з глухого кута. Згідно з нею, з 25 мільярдів кубометрів газу, які Україна повинна наступного року отримати за транзит, 17 мільярдів зарахують за старою ціною, а вісім за новою — чи то $80, то $82 за кубометр. Щоправда, при цьому свій транзит українськими трубами Росія протягом всього року також оплачуватиме за старою ціною. Як сказала Тимченко, російська сторона висловила розуміння, що українській промисловості не подужати запропоноване «Газпромом» підвищення і, за її словами, заступник голови «Газпрому» Рязанов, який брав участь у цих переговорах, сприятливо поставився до українських пропозицій.

Що це для України: перемога чи поразка (адже ми принципово проти перегляду газових цін)? Думається, що нам не варто ставити запитання в такій площині. Схоже, починає перемагати здоровий глузд...