...Це не грошi

Як і у всьому світі, активність торгівлі акціями на фондовому ринку України останнім часом різко знизилася. Цього тижня індекс цін акцій на найбільш популярному майданчику країни, Першій фондовій торгівельній системі, впав до мінімального значення з початку року — 48,18. Але, як виявилося, вибухи у Нью-Йорку до нашої ситуації жодного відношення не мають. Занадто вже скраю наша хатина у цьому селі. Жоден уламок Всесвітнього торгового центру до нашого ринку не долетів. Більшість експертів упевнені, що світова криза жодним чином не вплине на нашу економіку. Ну, а український індекс ПФТС, що знижується, тільки відображає падіння інтересу до акцій як засобу отримання прибутку. Загалом, у нас повно своїх причин для фондової депресії. На активність наших брокерів зараз впливає, зокрема, небажання уряду задовольняти вимогу обленерго про підвищення тарифів на електроенергію. Адже прибутковість енергокомпаній прямо визначає цінність їх акцій. Також ситуацію на ринку визначає тіньова приватизація, що ввійшла нині в моду. Дійсно: навіщо купувати акції, якщо можна придбати заводик шляхом його банкрутства за штучно створені борги? У результаті, закинувши акції, учасники ринку з великим задоволенням займаються розвитком інших спекулятивних інструментів, таких як боргові облігації держави та приватних компаній. Детальніше причини цієї досить дивної, але цілком об’єктивної, тенденції пояснила президент ПФТС Ірина Заря : — Для того щоб правильно оперували цифрами, хочу сказати, що базове значення індексу ПФТС, що відображає ціни акцій найбільших українських компаній, це 100 балів. Воно було встановлене наприкінці 1997 року. Найнижче значення за всю історію індексу було зафіксоване у 1999 році, коли він опускався до 17—16 пунктів. Зараз він становить трохи більше 48 пунктів, це далеко не найнижча цифра за всю історію торгів. — Чи має якесь відношення різке падіння індексу в останні дні до ситуації в Україні? — Це зниження не викликане якимись подіями політичного чи макроекономічного характеру. Йдеться про тривалу тенденцію. — Судячи з вашої реакції, зниження індексу організаторів торгів не дуже лякає? — Зниження індексу нас не лякає. Тому що на нормальному ринку рух індексу як вниз, так і вгору, відображає цілком конкретні тенденції. Учасники ринку можуть використати цей рух. Заробляти можна і на падаючому ринку. Тому передусім нас як організаторів торгів, проте, як і учасників, хвилює не зниження цін, а зниження ліквідності ринку. Індекс ПФТС на сьогоднішній день десь на 60% визначають акції енергокомпаній, а також такі компанії, як «Укрнафта», «Стірол», «Запорiжсталь» та інші, — це найбільш ліквідні цінні папери. Так ось, непокоїть найбільше те, що кількість операцій з акціями першого ешелону різко знизилася. Така тенденція діє вже декілька місяців. І пов’язане це передусім з тим, що акції підприємств першого ешелону втрачають свою привабливість. Тобто вони не привабливі як фінансовий інструмент. Підприємства не виплачують великих дивідендів, власники цих акцій не можуть заробити на зростаючому курсі. Одночасно з’явилися додаткові інструменти, які дозволяють вирішувати завдання корпоративного контролю, крім акцій. Це процедури відчуження через банкрутство, а також не цілком прозорі процедури приватизації. Це, природно, викликає відтік так званого портфельного інвестора. — І що ж буде далі? — Одночасно з падінням зацікавленості до акцій зароджується досить позитивний процес — на ринку з’являються нові фінансові інструменти. Ось нещодавно ми проводили конференцію, де відразу три банки презентували нові корпоративні облігації. Але ці інструменти поки не входять до складу індексу. Вони поступово виходять на ринок. І він поки не ліквідний. Тобто старі акції поступово сходять з ринку, а нові інструменти повільно з’являються. І на сьогодні ми маємо ось такого роду перехідний процес. — Нинішнє падіння індексу — це збіг тенденцій? — Так. Є акції першого ешелону, які ще називають голубими фішками, є акції другого ешелону. Другі виходять на головні ролі. Це не тільки в Україні відбувається, але й у Росії. На перший план вийдуть акції, які ще зовсім недавно не торгувалися. Просто у нас це відбувається дуже повільно. Для того, щоб ринок України не випадав з обойми привабливих ринків, нам ці процеси треба прискорювати. Ну, а зі старими інструментами завдання зрозуміле — грамотне корпоративне управління. Емітент повинен мати мотивацію вийти на ринок за капіталом. — Зараз підприємствам це невигідно?

— Справа не у підприємствах. Держава, всі ми, дуже мало робимо для того, щоб ринок був зацікавлений укладати операції саме на прозорому ринку. Дуже часто укладаються операції, які ринок не бачить. Ця тенденція також наростає.