ЦIНА ХЛIБА

У вівторок Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про заходи з розвитку продовольчого ринку і сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів», спрямований на розвиток інфраструктури аграрного ринку та реалізацію сільськогосподарської продукції її виробниками на конкурентних принципах переважно через систему біржової торгівлі. Актуальність цього указу не викликає сумнівів. За даними на вівторок, в Україні намолочено 31,3 млн. тонн зерна, з них 19,7 млн. тонн озимої пшениці. Середня врожайність становить 29,8 центнера з гектара, озимих культур — 32,1 ц/га. На цю ж дату минулого року було намолочено 15,5 млн. тонн при середній врожайності 19,9 ц/га, а всього урожай становив 24,5 млн. тонн. Нинішнього року уряд планує намолотити 35 млн. тонн зерна, і головна його турбота полягає у тому, щоб за допомогою ринкових заходів дотримати баланс інтересів сільгоспвиробників (вони побоюються, що у зв’язку з високим урожаєм ціни на зерно можуть впасти) та різних категорій споживачів, помисли яких направлені саме на здешевлення як оптових, так і роздрібних цін. Як вважає віце-прем’єр-міністр Леонід Козаченко, «у разі збільшення пропозиції ціни знижуються, однак коли це відбувається стихійно, сільгосппідприємства можуть зазнати збитків».

Тим часом експерти вважають, що дії влади, спрямовані на штучну заборону падіння цін, часто мають зворотний ефект. Загалом, на їхню думку, ринок пшениці розвивається досить передбачувано, і поки яких- небудь специфічних тенденцій ними не відзначається. В окремих південних регіонах ціни на пшеницю локально понизилися до більш ніж привабливого для покупців рівня — до 315—325 грн./т. Як вважає аналітик зернового ринку Микола Верницький, це пояснюється гарним врожаєм пшениці у цих регіонах, а також бажанням виробників реалізувати зерно, вирощене до того як ціни впадуть ще нижче, або місцева влада введе обмеження на вивіз. Якщо у першій половині липня на ринку переважали пропозиції досить великих партій пшениці, зроблені, очевидно, трейдерами, то у другій половині липня, із збільшенням кількості пропозицій пшениці нового урожаю, з’явилася досить велика кількість пропозицій дрібних партій кормової пшениці безпосередньо від виробників і найчастіше — прямо з господарств, з токів. На думку М.Верницького, у середині серпня ціни попиту і пропозиції зблизяться. Реальна картина, на думку експертів, виглядає так: виробники часто не мають коштів для доставки зерна на елеватори, а ще частіше просто побоюються це робити, тому вважають за краще реалізовувати вирощене зерно безпосередньо з господарств. Крім того, на селі все ще достатньо розвинена торгівля за готівку, і селяни, які віддають перевагу саме такій формі розрахунку, готові продавати урожай за нижчими цінами, але за готівку. Так формується думка про «демпінгові» ціни реалізації зерна товаровиробниками. Але якщо прорахувати витрати на формування товарних партій зерна, врахувати відсутність внутрішнього попиту та ціни на экспорт, стає зрозумілим, що сезонний мінімум цін (і пік реалізації товаровиробниками) ще попереду. Як вважають експерти, він припаде на другу половину серпня — першу половину вересня. За їх прогнозом, у цей період внутрішні ціни можуть наблизитися до позначки 300—310 грн./т, а у деяких регіонах будуть навіть нижчі за 300 грн./т.

У другій половині липня, коли став особливо очевидний розмах падіння внутрішніх цін, місцева влада та Мінагрополітики активізували свої зусилля із «формування прозорого ринку зерна» з метою недопущення падіння внутрішніх цін на зерно. Основними кроками стали «рекомендації» сільгоспвиробникам не продавати зернові за цінами нижчими певного рівня, заборони місцевої влади на рух зерна за межі свого регіону (як у АР Крим), залучення МВС для розв’язання ряду «зернових» питань на селі і т.д.

Однак, згідно з ринковими законами, внутрішні ціни на зерно формують покупці. Подібна ситуація характерна для будь-якого ринку, де пропозиція перевищує попит. Чи зможе Мінагрополітики забезпечити попит за високими цінами? Експерти відповідають на це запитання негативно. На їхню думку, низькі ціни на ринку будуть триматися доти, доки надмірну пропозицію зернових ринковими способами (за рахунок внутрішнього споживання чи експорту) не буде видалено з ринку. Тим часом світові ціни на пшеницю продовжують сезонно знижуватися, і Україна зазнає цінової конкуренції, що посилюється з боку Росії та країн Східної Європи. Як правило, ці країни пропонують свою пшеницю за ціною на кілька доларів нижчою, ніж українська. Але у нинішньому маркетинговому році, вважають експерти, Україна має всі шанси істотно збільшити експорт пшениці навіть за своїми відносно високими цінами. Тому указ Президента, спрямований не тільки на розвиток експорту зерна, але й на збалансування внутрішніх цін на хліб, може внести істотні позитивні корективи не тільки у розташування сил на внутрішньому ринку, але й на політичні передвиборні розклади. Адже ціна на хліб завжди була мірилом взаємостосунків влади з народом.