...Ця ваша заливна риба
Близько половини улову потрапляє в Україну через офшори. А грошi вiдпливають...
Але папером країну не нагодуєш. Останнім часом Україна щорічно споживає 450 тисяч тонн рибної продукції. Ділимо на 48 мільйонів і отримуємо по 9 кілограмів 375 грамів на рік, або по 0,78 кг на місяць. Не густо! Є країни, де в середньому на людину припадає близько 78 кілограмів на рік. У розрахунку білкового балансу харчування людини вчені відводять рибі не менше 40%. Мінімальна біологічна норма споживання для України, як вважають у Держдепартаменті рибного господарства, 20 кілограмів на рік на людину. Риба — це найдешевші (кілька, тюлька, хамса, товстолобик, які коштують на ринку від 3 до 5 грн. за кілограм) на нашому ринку продукти тваринного походження.
Однак ситуація в рибній галузі, не на свято кажучи, поганенька. Судіть самі. Минулого року було поставлено на ринок України 287 тисяч тонн риби. За п’ять місяців цього року — менше нiж 92 тисячi тонн. На 4 тисячі тонн проти минулого року скоротився вилов океанічної риби. Виробничі потужності консервних заводів використовуються на 60—80%.
На грані розорення перебувають рибні господарства. Цього року ними, як говорять фахівці, посаджено на вирощування 91 мільйон особин коропа, канального сома і форелі, а також рослиноїдних риб (101% плану), а в ставки запущено 1,2 мільярда мальків і личинок. Тепер різко зросли ціни на корми. І як після цього відповідати за тих, «кого ми приручили»?
Тим часом рибний держдепартамент передбачає, що цінова ситуація на ринку риби та рибопродуктів 2003 р. залишиться стабільною, оскільки внутрішня пропозиція цієї продукції буде достатньою. Але чи варто радіти такій стабільності? Українські рибалки постачають на вітчизняний ринок лише половину рибної продукції, яка на нього надходить, і не витримують конкуренції з боку імпорту, браконьєрів та контрабанди. Не випадково глава рибного департаменту Мінагрополітики Сергій Алiмов вважає, що прийшов час вжити кардинальних заходів із квотування експорту та легалізації ринку риби, скороченню його тіньового сектора, на який, за деякими даними, припадає близько 80%. Привізна скумбрія, зокрема, на кордоні має ціну 2 гривні за кілограм, а продають її вже за 10 гривень. Iкра взагалі перетинає наші кордони нелегально. Алiмов руками показує (мабуть, за рибальською звичкою) кількість документів, що надсилалися з цього приводу до правоохоронних органів. Але браконьєри, як і раніше, працюють, контрабанда продовжує надходити. Та i як інакше, якщо суд, маючи як доказ машину конфіскованої риби, штрафує порушника на... 17 гривень.
Загальна кількість суден рибопромислового флоту перевищує шість тисяч, iз них близько п’ятисот морських і океанічних. Про те, скільки з них може вийти в море, в держдепартаменті, щоправда, змовчали. Сказали лишень, що їх зношеність становить 80%, внаслідок чого до 2010 року Україна може залишитися без великотоннажного риболовецького флоту. Зате з гордістю говорили, що за всі роки незалежності морський риболовецький флот України, на якому широкомасштабна приватизація лише починається, не зазнав відчутних втрат. Щоправда, містка між неприватизацією і відсутністю інвестицій не проклали — мовляв, у всьому винні наші умови.
У рибалок, за українськими мірками, непогана платня (за шестимісячне плавання близько $3 тисяч). Але чи довго залишатиметься для моряка таємницею, як і скільки заробляють деякі рибальські адмірали? Наші сейнери, як правило, розраховуються в іноземних портах за квоти на вилов риби, ремонти і стоянки, пальне все тією ж рибою. На ці цілі йде, за словами Алiмова, приблизно 65% улову. Джерела «Дня» на рибному ринку поділилися іншими відомостями. За їххнiми даними, ще до заходу в порт майже половина риби, виловленої українськими риболовецькими суднами за рубежами країни, продається за готівку, яка звідти потрапляє в офшорні зони, а потім уже у вигляді імпортної риби повертається в Україну. Зрозуміло, що тіньові прибутки обчислюються мільйонами доларів. Чи можна з цим боротися? Джерела твердять, що «ліву» торгівлю прямо в морі, як, проте, і багато які інші фінансові порушення, можна було б легко усунути, якщо привести до світових норм вітчизняне податкове законодавство. Адже насправді податок із тіньової риби все одно платиться, але тільки в інших країнах...