Тузла: «словник» кризи

«Я протягом багатьох років виступав проти входження України до НАТО. А сьогодні вимушений переглянути цю точку зору... Якби Україна була членом НАТО, то агресія проти одного члена НАТО розглядалася б як агресія проти всієї організації, а відповідно, ті, хто поводився б необачно щодо України, не могли б діяти подібним чином. Правителі Росії вчинили «антиросійське дійство», направлене проти своєї власної країни, проти її авторитету».

Володимир МАЛИНКОВИЧ, директор київського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень 23 жовтня, «Українська правда»

«...Путінська Росія на радість нашим недругам вкрай загострює відносини з братською Білорусією, довела до стану конфлікту і силового протиборства спiр про кілька шматків піщаної коси в Азовському морі... Складається враження, що заради збереження біля годівниці партія влади готова на все. І розв’язання війни на Північному Кавказі, як це було перед виборами 1999 року. І на бійку з братньою Україною. Від цієї публіки можна чекати чого завгодно. Вони діють не як відповідальні політики, а як провокатори й авантюристи».

Геннадій ЗЮГАНОВ, лідер КПРФ, 28 жовтня, glavred.info

«Претензії України на існування такого собі острова Тузла, який вона собі самочинно привласнила заради встановлення абсолютного контролю за Керченською протокою й Азовським морем, не мають під собою реальних підстав... Я вважаю, що не можна піддаватися на істеричний тиск офіційного Києва та мілітаристські заклики бандерівців».

Дмитро РОГОЗІН, голова комітету Держдуми з міжнародних справ, 23 жовтня, «Известия»

«І якщо США —президент Буш, держсекретар або ж радник із питань національної безпеки — зможуть звернутися до своїх російських колег та пояснити їм, наскільки серйозним є це питання (будівництво дамби. — Авт. ) і наскільки США зацікавлені в тому, щоб Росія і Україна вирішили це питання політичним шляхом, — то таке звернення може мати позитивний вплив на розв’язання кризи».

Селест ВОЛЕНДЕР, директор програм Росії та Євразії Центру стратегічних та міжнародних досліджень

«Ми, по-перше, здивовані: ще кільканадцять днів тому ніхто не передбачав виникнення такої проблеми. По-друге, ми здивовані крайніми позиціями у цьому спорі. Вислови обох сторін можу назвати нестандартними. Ми занепокоєні, як кожен у такому становищі. Користуючись наго дою, хотів би висловити надію, що в ході швидких, дуже потрібних контактів між Росією та Україною на найвищому рівні складуться умови, якій запобігатимуть подальшому розвитку цього спору...»

Влодзімеж ЦІМОШЕВИЧ, міністр закордонних справ Польщі Інтерв’ю Українській службі Польського радіо «Обставина

(причина раптового початку будівництва дамби. — Авт. ) одна: вибори до Державної думи та президента Російської Федерації. 1999 року знадобилася «маленька переможна війна» у Чечні. Сьогодні також треба сколихнути патріотичні настрої в суспільстві, продемонструвати, що президент та уряд вдень і вночі турбуються про національні інтереси Росії. Ось і вирішили поставити на місце «цих хохлів, а то вони зовсім знахабніли».

Віктор АЛКСНІС, член депутатської групи Держдуми «Регіони Росії», 23 жовтня, Агентство політичних новин (АПН)

«Перша реакція Заходу на цей конфлікт розчаровує. Я сподіваюся, що вона зміниться... Навіщо Україна планує стати членом НАТО, якщо Захід не гарантує безпеку?»

Джеймс ШЕРР, експерт Британської військової академії, 27 жовтня, УНІАН

«Певна частина російських авантюристів, які зініціювали цей конфлікт, вважають, що вже є Єдиний економічний простір. І якщо є проблеми з оплатою проходу російських суден через Керченську протоку, для чого ж тоді платити? Існує ЄЕП, вважають вони, от нехай Краснодарський край вирішує цю проблему з Україною».

Антон БУТЕЙКО, дипломат, 25 жовтня, «Бі-Бі-Сі»

«Наш Краснодарський губернатор каже, що Коса Тузла — наша земля, і ми її за будь-яку ціну повинні собі присвоїти. А МЗС не вважає за потрібне дезавуювати висловлювання на офіційному рівні, тут виникають великі сумніви й підозри, хто тут приймає рішення, хто і в які ігри грає і які цілі переслідує».

Олексій АРБАТОВ, заступник голови комітету Держдуми з оборони, 24 жовтня, «Росбалт»