У «Бору» на Масляну

Створення єдиного економічного простору Росії та України приведе до більш глибокої форми інтеграції двох країн, ніж співпраця в рамках Митного союзу і зони вільної торгівлі. Це висловлювання прем’єр- міністра РФ Михайла Касьянова, зроблене наприкінці минулого тижня в підмосковному пансіонаті «Бор» на засіданні російсько-української комісії з питань співпраці, можна вважати знаковим підходом російської сторони. За словами Касьянова, «уряди наших країн, керуючись принциповими домовленостями президентів, ставлять мету виробити і поступово нарощувати зусилля і взаємодію для створення єдиного економічного простору». Словом, про вільну економічну зону, введення якої багато років добивається Україна, вже нічого і говорити, оскільки є більш «правильна» мета.

Тим часом українська сторона, підтримуючи заяву глав держав України, Росії, Казахстану та Білорусі про створення єдиного економічного простору, водночас закликала до більшої конкретики в переговорах Росії та України. «Необхідно змінити крен від дипломатії у бік розв’язання конкретних проблем», — підкреслив глава українського уряду Вiктор Янукович. «Менше філософії, а більше конкретики», — вимагав вiн і вказував на те, що двом країнам необхідно зайнятися питаннями військово-промислового, аграрного та гірничо- металургійного комплексів. Так само конкретно бачить єдиний економічний простір перший віце-прем’єр України Микола Азаров. За його словами, першочерговим завданням реалізації проекту створення єдиного економічного простору Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном є розв’язання питання щодо зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, без застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі єдиних правил конкуренції. М. Азаров підкреслив, що розв’язання цього питання зафіксовано в протоколі, підписаному після закінчення дводенного засідання робочої групи щодо реалізації проекту створення єдиного економічного простору, що проходило у Києві на вищому рівні.

Чи доречно тут проводити історичні паралелі? Шлях людства має властивість повторюватися. Але кожен новий виток повинен вести на більш високий щабель розвитку. Правда, сукупна спіраль історії, незмінно спрямована вперед, раз у раз може продукувати гілки, які вестимуть в іншому напрямку і повторюватимуть уже зафіксовані раніше промахи. У побуті це називається «ще раз на ті ж граблі». В українсько-російських відносинах це Переяславська Рада з подальшим поглинанням України російською імперією і Радянський Союз, у якому Україні, в кращому випадку, було відведено роль молодшого і слухняного брата. І ось нині проростає нова гілка...

У підмосковному «Бору» під «масляні» млинці глава російського уряду Михайло Касьянов заявляє про те, що Росія розраховує здійснити більш широку інтеграцію з Україною, ніж створення зони вільної торгівлі. «Російська Федерація, — сказав Касьянов, — не обмежує свої плани інтеграції з Україною створенням зони вільної торгівлі. Це нічого не дає».

За його словами, Росія ставить за мету економічну інтеграцію в єдиний економічний простір з єдиними податками та митними кордонами, єдиними тарифами, включаючи тарифи на транспорт та енерготранспортні системи. «Як останній штрих», вважає М. Касьянов, економічна інтеграція повинна включати єдину валюту, що дасть прискорення зростання валового внутрішнього продукту для економік кожної з країн приблизно на 1,5%. На його думку, саме така інтеграція максимально прискорить зростання української та російської економік за рахунок відсутності бар’єрів — як адміністративних, так і економічних. Але це, так би мовити, теорія, в якій (ще раз процитуємо Януковича) дуже багато філософії, що за нею можна розгледіти також і певні загрози для української незалежності, якій буде досить важко ужитися в «одній барлозі» з таким напористим і справді могутнім сусідом.

Що стосується економічної практики і конкретики, до якої закликав український прем’єр, то тут у Касьянова розмах істотно менший. Зокрема питання про перехід на стягування непрямих податків при поставках нафти і газу в Україну за принципом країни призначення, за його словами, буде вирішено тільки в контексті завершення податкової реформи в Росії. «Ці виключення будуть залишені доти, доки російський уряд не завершить уточнення законодавства з податків та зборів», — сказав М. Касьянов. У принципі, сказав він, ставки податків повинні бути однакові для всіх, і саме тому Росія з 2001 року перейшла на принцип стягування непрямих податків з країни призначення з усіх товарів, за винятком нафти і газу.

При цьому один із учасників української делегації нагадав, що на початку цього року сторони заздалегідь домовилися про підписання угоди про розв’язання питання про ПДВ на експорт нафти і газу вже на цьому засіданні змішаної комісії. За його словами, Росія повинна була відмінити ПДВ на експорт нафти з 2004 року і на експорт газу — з 2005 року. Український експерт вважає, що нова позиція російської сторони про поетапне зменшення непрямих податків у рамках податкової реформи призведе до затягнення розв’язання проблеми на невизначений час.

Схожу позицію продемонструвала Росія і в питанні військово-технічної співпраці з Україною. «Ми хочемо зрозуміти, що економіка України функціонує за тими ж правилами і законами, як у Російській Федерації», — пояснив глава російського уряду основи співпраці з Україною у сфері ВПК. За його словами, Росія хоче пересвідчитися, що якщо їй через п’ять років буде потрібно безперешкодно отримувати продукцію військового призначення, то вона може бути впевнена в Україні. М. Касьянов зазначив, що це питання безпосередньо пов’язане з тим, на який рівень інтеграції виходять Росія та Україна. І можна передбачити, що зони вільної торгівлі для цього буде недостатньо, тоді як єдиний економічний простір з єдиною валютою може стати для збройового бізнесу гарним полем, де, пам’ятається, один дерев’яний хлопчина зберігав свої золоті.