У регіонах створюються нові «лекала» вищої освіти
Реформування освіти в Україні починає набирати нові оберти. Ланцюжок нововведень продовжує з’являтися не тільки в середній школі, а й у вузах. Минулого тижня у Києві за ініціативою Міжнародного фонду «Відродження» відбулася конференція учасників мегапроекту «Вища освіта: лідерство для прогресу». Учасники цього проекту — 24 кафедри iз 16 університетів, які розташовані у 15 містах, тобто в усіх регіонах України. Ці кафедри мають стати експериментальними майданчиками для випробування результатів пошуку новаторів. Вузи Києва до цієї роботи на інституційному рівні не залучено, бо вони вже мають значну фінансову та організаційну підтримку. Інтелектуальний потенціал київських вузів буде використовуватися на персональному рівні як зв’язок між професіоналами.
На сьогодні вже створена мережа центрів удосконалення методів навчання та досліджень за п’ятьма напрямками — соціологія, історія, політичні науки, освітня та європейська студії. Кожен «Центр», створений на базі кафедри одгого з регіональних університетів, має свою мережу партнерських кафедр з інших міст України. «Центри» підтримуватимуть зв’язки з партнерами свого напряму з інших країн, а також між собою, що надасть можливість забезпечити міждисциплінарні зв’язки соціологам, історикам, політологам...
Директор Мегапроекту Георгій Касьянов вважає, що прогресивні зрушення у вищій освіті залежать не тільки від розробки та впровадження нових технологій навчання, створення конкурентоспроможної програми досліджень, а й від обов’язкового поєднання програм досліджень iз викладанням. У процес викладання мають бути впроваджені найновіші досягнення науки. На базі «Центрів» створюватиметься найбільш просунута спільнота у межах окремих дисциплін. Очікується, що дії та взаємодії цих спільнот згодом впливатимуть на середовище навколо себе — інших викладачів. Таким чином буде створено інформаційно-ресурсну базу зi спеціальності не тільки для кафедр-партнерів, а й для всіх бажаючих. Нову систему оцінювання у вузах за проектом передбачається розглядати в плані взаємооцінювання викладачів і студентів, а для здорової конкуренції між викладачами проектом запланована розробка системи незалежної оцінки викладацького персоналу на порівнянні професійних якостей, викладацьких та дослідницьких можливостей. Розроблятимуться методи самооцінки роботи вищих навчальних закладів.
Наталя Бойцун, декан факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету , завідуюча кафедрою «Міжнародні відносини» професор, вважає, що сьогодні дуже важливо спрямувати зусилля на створенні методичних та організаційних основ для реальних реформ у сфері вищої освіти, що особливу увагу потрібно зосереджувати на впровадженні в навчальний процес українських вищих навчальних закладів активних та інтерактивних методів викладання та навчання для формування особистостей, готових до самоосвіти.
На конференції порушувалося питання менеджменту у сфері освіти, йшлося про необхідність формування спеціаліста-менеджера нової генерації, культурно адаптованого до європейської культури мислення. Ректор, проректор, декан вищого навчального закладу, завідуючий кафедрою — це все менеджери освіти. Вони повинні володіти основами керівництва кадрами, стратегічним менеджментом. Ніхто раніше грунтовно не займався підготовкою спеціалістів для керівництва вищою та середньою школою в Україні. Другий рік у «Педагогічній академії» (Кіровоград) на факультетах історичному та початкової школи введено експериментальний курс iз вивчення основ менеджменту освіти, що складається з цілого ряду предметів. Такий спеціаліст вже не тільки буде викладати свій предмет у школі, а зможе оцінити раціональність організації навчального процесу, внести пропозиції з погляду фахівця. «Запровадження системи викладання менеджменту освіти — вимога часу, — вважає ректор «Педагогічної академії» Володимир Василенко . — Виникнення багатьох шкільних проблем у середній школі пов’язано з відсутністю приватних ініціатив. Академія готує менеджерів освіти ще й з метою підготовки майбутніх засновників приватних шкіл».
В Інституті соціальних наук Одеського національного університету з’явилась нова спеціалізація — європейська інтеграція, в Україні така спеціалізація існувала тільки на базі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету. Йдеться про вивчення практичного досвіду інтеграції європейських країн, еволюції та сучасного розвитку інститутів Європейського Союзу та інших загальноєвропейських міжнародних організацій, діяльність України у Раді Європи та інше. Впровадження цих курсів планується на відділеннях міжнародних відносин, політології, соціології. Продовження партнерства з європейськими університетами дозволить відкрити спеціалізацію з єврознавства. Сьогодні Україні потрібні спеціалісти для роботи у загальноєвропейських структурах, які були б готові сприяти процесу інтеграції нашої країни в єдину європейську спільноту. Цей напрям розвитку науки ще зовсім молодий навіть для країн Європейського Союзу. Європейські студії — це дисциплінарний підхід до вивчення проблем з погляду їх інтегрального характеру для всієї Європи. Країни Європи на стільки вже об’єднані, що всі проблеми, що з’являються, необхідно розглядати у загальноєвропейському контексті. Це стосується і культури, і соціології , і філософії, економіки, фінансів. Якщо молоді українські спеціалісти будуть готові до такого комплексного сприйняття проблем, тоді вони зможуть із західноєвропейськими партнерами спілкуватися на рівних.
Мегапроект передбачає запровадження системних змін у викладанні та вивченні гуманітарних і суспільнознавчих дисциплін у вищих навчальних закладах України згідно кращим світовим стандартам. Ці зміни мають сприяти всебічній інтеграції українських університетів до європейської та світової університетської спільноти, сприяти розвиткові їх технічного та інтелектуального потенціалу. Створення потужної системи обміну новаторським досвідом вищих навчальних закладів України сприятиме прискоренню темпів розвитку освіти України як стратегічного елементу розвитку усього суспільства.
