Україна Чорнобиль: сам на сам?

Вчорашнім парламентським слуханням «Закриття Чорнобильської АЕС: організаційно-правові проблеми» передувала ранкова зустріч Президента України Леоніда Кучми з їх зарубіжними учасниками. При цьому Президент відзначив повільну реалізацію прийнятих світовою спільнотою зобов’язань щодо рішення чорнобильських проблем. «Іноді нам важко зрозуміти логіку, відповідно до якої, темпи виконання цих зобов’язань явно й істотно сповільнюються», — сказав Л.Кучма. Він підкреслив, що в України «є як моральне, так і юридичне право добиватися, щоб наші партнери не відставали від України в наповненні практичним змістом принципу колективної відповідальності стосовно рішення Чорнобильської проблеми». Зі слів глави держави, не може вважатися задовільним стан справ із завершенням будівництва компенсуючих потужностей на Рівненській і Хмельницькій атомних станціях. Л.Кучма нагадав, що через «дуже довготривале вивчення економічної й екологічної доцільності» реалізації даного проекту, а також понадміру ускладнену Європейським банком реконструкції і розвитку процедури виділення кредитів, ці блоки так і залишаються недобудованими.

Президент також зазначив, що Україна надає «важливе значення» ініціативі ЄБРР і Європейській комісії з надання гранта на фінансування паливного дефіциту на період iз моменту закриття ЧАЕС до введення в дію 2-го блоку на Хмельницькій АЕС. Він висловив надію, що Єврокомісія «дотримає свого слова» і найближчим часом визначиться «з механізмом надання гранта» на покриття дефіциту в паливі.

Президент відзначив, що значних коштів вимагає сам процес виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, також перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Крім того, після закриття Чорнобильської АЕС, зі слів глави держави, ще «більш гостро» постануть питання, пов’язані з пом’якшенням соціальних наслідків закриття станції для персоналу і жителів міста Славутич.

Л.Кучма нагадав, що від аварії на ЧАЕС в Україні постраждало близько 3,2 млн. людей, 8% території України виявилися підвладними прямому радіаційному ураженню, з майже 200 населених пунктів евакуйовано близько 110 тис. жителів.

У зв’язку з цим, Президент підкреслив, що Україна має «великі надії» на допомогу міжнародної спілки в розв’язанні проблем, пов’язаних із закриттям ЧАЕС. «Наш народ вже дуже дорого заплатив за аварію, яка сталася не з його вини, ще до проголошення незалежної української держави», — сказав Л.Кучма і нагадав, що в Україні ніколи не існувало сумнівів відносно закриття Чорнобильської АЕС, хоч «реалізації цього рішення заважали труднощі економічного порядку».

Підкресливши, що 15 грудня «буде поставлена остаточна крапка в процесі виконання українською стороною своїх зобов’язань, передбачених Меморандумом 1995 року», Президент вказав на глобальне значення цієї події (Генеральна Асамблея ООН збирається підтримати ініційовану Україною резолюцію про міжнародне визнання Акту закриття Чорнобильської АЕС).

Напередодні парламентських слухань у Києві віце-президент США Альберт Гор у листі до голови Верховної Ради Івана Плюща висловив надію, що закриття Чорнобильської АЕС підвищить міжнародний імідж України і забезпечить для України та її сусідів більш безпечне майбутнє.

Тим часом представники Заходу запевнили Президента Л. Кучму в намірі надати фінансову підтримку закриттю Чорнобильської АЕС. Посол США в Україні Карлос Паскуаль висловив надію, що 7 грудня ЄБРР ухвалить рішення про надання Україні кредиту на добудову компенсуючих закриття Чорнобильської АЕС потужностей — атомних енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС. Віце-президент ЄБРР Йоахим Янке відзначив, що через два дні Рада директорів банку розгляне питання про надання Україні кредиту на добудову двох енергоблоків на Хмельницькій і Рівненської АЕС в розмірі 250 млн. євро (орієнтовна вартість проекту завершення і модернізації двох блоків становить 1,48 млрд. євро). Це ж повідомлення він підтвердив на зустрічі з журналістами в ході парламентських слухань. При цьому Й.Янке зазначив, що він належить до керівництва банку, і, хоч це рішення приймається Радою директорів, керівництво банку не пропонувало б Раді директорів схвалити цей кредит, якби воно не було впевнене в успіху. Однак, як вказав віце-президент ЄБРР в своєму виступі в Верховній Раді, це рішення набере чинності відразу після виконання певних умов.

Фінансові умови ЄБРР, зазначив віце-президент, включають рішення Ради директорів МВФ про поновлення програми розширеного фінансування; підтвердження парламентом і урядом України, що всі чотири блоки ЧАЕС остаточно закриті; звіт міжнародної комісії ядерних регуляторів про ситуацію в регулюючій сфері в Україні; підтвердження від країн «великої сімки» і Єврокомісії готовності надати відповідні об’єми технічної допомоги; підтвердження з боку уряду України намірів забезпечити регулюючий орган ядерної безпеки необхідною незалежністю і ресурсами; підтвердження кожної з організацій, що беруть участь у фінансуванні, позитивного розгляду заявки про забезпечення фінансування проекту.

Коментуючи підсумки слухань, голова парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Гудима сказав «Дню»: «Ситуація з нашою економікою і енергетикою така, що ми весь час повинні просити у Бога теплої погоди. Як тільки погода стає несприятливою, ми відчуваємо наслідки нестабільності нашої енергетики. Сьогодні на зустрічі з Президентом України представник Франції заявив, що закриття Чорнобильської АЕС є символічним, оскільки третій блок приніс всьому світу величезну шкоду». А.Гудима при цьому задається питанням: чому Євросоюз не вимагає закриття інших станцій, оснащених реакторами чорнобильського типу, діючих у центрі Європи? А ще народного депутата здивували нові умови, які ЄБРР хоче нав’язати Україні. «Чому успіх приватизації в енергетичному секторі повинен бути пов’язаний з умовами надання кредиту на добудову блоків Хмельницької і Рівненської АЕС? Сьогодні всі побажання стратегічних інвесторів, що мають намір взяти участь в приватизації української енергетики, задоволені. Успіх приватизації залежить вже не від нас, а від бажання самих стратегічних інвесторів». Пов’язання умов кредиту ЄБРР з успіхом приватизації в енергетичній галузі народний депутат вважає «абсолютно нелогічним». «Іншим побажанням кредиторів ми говоримо «так», але умова про успіх приватизації повинна бути знята», — наполягає голова комітету.

Проте в «біляатомних» колах існує і ще більш крута думка. Колишній президент НАЕК «Енергоатом», а нині помічник президента НАЕК Микола Дудченко сказав «Дню»: «Проблема виведення станцій з експлуатації для України, як говориться, — на все життя. Її треба вирішувати без огляду на міжнародну спілку, починаючи з Чорнобиля. Це — наша проблема. Якщо обіцяні гроші знайдуться, добре. Якщо немає — все одно треба вирішувати наші проблеми. І звикати до того, що за нас це ніхто не зробить». Тим часом голова Верховної Ради Іван Плющ учора повідомив журналістам, що, за інформацією, що є у нього, представники європейських країн, що відвідали в понеділок ЧАЕС і зону відчуження, пересвідчилися: «Україна дуже скромна у своїх вимогах та проханнях».