Україна приєднується до Болонської конвенції

Сьогодні (19 травня) Україна стає повноправним партнером європейських держав щодо створення єдиного освітнього європейського простору. У Бергні (Норвегія) відкривається чергова конференція міністрів освіти і науки європейських країн, учасників Болонського процесу. Відбудеться підписання договору про приєднання до Болонського процесу нашої держави, а також Молдови, Монако, Грузії, Вірменії, очевидно, й Азербайджану. Після цієї процедури поза Болонським рухом залишаться Білорусь, Сан-Марино та колишня Югославія.

Болонський процес бере початок з травня 1998 року, коли у чотирьох європейських країн (Англії, Німеччини, Італії й Франції) виникла ідея про підвищення конкурентоспроможності європейської освіти. У той час значну частину як європейської молоді, так i азіатської, все більше почала приваблювати американська система освіти. Вона більш відповідала прагненню отримувати якомога швидше практичні знання, що дають можливість раніше розпочинати працювати в різних сферах. Класична освіта відомих європейських університетів, розрахована на ґрунтовну підготовку з базових наук, почала програвати в очах молодих прагматиків.

Більшість європейських країн, близько трьох десятків, включилися у Болонський процес у 1999 році. Вони домовилися про те, що не створюватимуть єдиної схеми освіти для всіх країн, а намагатимуться зберегти національні особливості вищої освіти з тим, щоб студенти і викладачі могли міняти вуз і країну, навчатися і працювати у будь-яких навчальних закладах Європи, щоб згодом прийти до взаємовизнання дипломів про освіту. Нині вже домовилися як про обов’язкову для європейської освіти двоступеневу систему вищої освіти, що готує бакалаврів і магістрів. Питання про взаємовизнання дипломів усіма «болонськими» державами планують вирішити до 2010 року. Саме до цього часу освітній простір Європи має стати єдиним, що дасть можливість предметнiше говорити про єдиний європейський ринок праці. Нинішня конференція — проміжний етап у моніторингу досягнутого.

Щоб абітурієнту, а згодом і студенту зорієнтуватися в новій, Болонській, системі навчання, вже підготовлено спеціальні інформаційні пакети, до яких буде занесено всі відомості про вищий навчальний заклад, факультет, викладачів, програми, системи оцінювання і навіть словники з новими термінами. Викладачі, які беруть участь в експерименті та студенти, поки вестимуть облік своєї роботи одночасно за новою та старою системами. Зміниться і співвідношення між самостійною роботою та роботою з викладачем на користь першої. Робота викладача зі студентом також змінить свої форми. Лекції матимуть лише проблемний характер, інформаційні — зникнуть. Викладач буде зобов’язаний створити для студента самонавчаючу програму й інформаційний канал для роботи.

Сьогодні, особливо після скандалу навколо міністра юстиції Зварича, багато кому в Україні не зрозуміло значення ступеня бакалавра. Чи вважається бакалаврська освіта вищою? У Міністерстві освіти її визначили як неповну вищу, лише як один зі ступенів вищої освіти. Повну вищу освіту можна здобути, вивчившись на спеціаліста чи магістра. Хоч в Європі не особливо практикується навчання на «спеціаліста», в Україні їх продовжуватимуть готувати. Слово «бакалавр» сьогодні у світі має дуже різне значення. Наприклад, у Франції це означає, що людина навчалася в коледжі й готова до навчання у вищому навчальному закладі. Українські бакалаври — це рівень в освітній і професійній підготовці, який дозволяє працювати за тими спеціальностями, де потрібний эксплутаційний рівень професійної діяльності. Професії (та посади), де потрібно володіти технологічними і дослідницькими рівнями, для бакалавра не підходять — це вже для магістрів. У американській системі оцінювання рівень бакалаврської освіти дає більше прав для працевлаштування, ніж в Україні для «українського» бакалавра. Напевне, як сказав у розмові з кореспондентом «Дня» чиновник Міносвіти, цю американську особливість і мав на увазі пан Зварич, стверджуючи про статус своєї освіти. Але в Сполучених Штатах існують і магістерські програми у найвідоміших університетах світу (Стенфорд, Гарвард...). Сім тисяч коледжів у Штатах надають освіту бакалавра, яка має певний рівень у вищій освіті, що дозволяє отримувати роботу, але більш низького рівня, ніж після університетів, що надають ступінь магістра. Згодом учасники Болонського процесу прогнозують ступінь бакалавра зробити повноцінним рівнем вищої освіти, але для цього мають переглянути програми європейських вузів. Як саме, поки невідомо.

Наші співвітчизники, які мають звання кандидатів наук, з приєднанням України до Болонського процесу автоматично прирівняються до закордонного звання докторів філософії (PhD). А ось вітчизняні доктори наук подібного «підвищення» не отримали, оскільки аналога їхньому званню за кордоном не знайшлося...

Нагадаємо, багато вчених і викладачів критикували наміри ще минулої влади приєднатися до Болонського процесу. Сьогодні, очевидно, полеміка відновиться з новою силою.