Україні, не зважаючи на те, що давно відгриміли бої, бракує Антона Макаренка

За даними Міністерства у справах сім'ї і молоді, 1997 року в Україні виявлено близько 34 тисячі дітей, котрі перебували без нагляду батьків. Із них понад 18 тисяч - "професійні" волоцюги й жебраки, більш як 14 тисяч виросли у функціонально неблагополучних сім'ях.

Як повідомила "Дню" начальник управління у справах неповнолітніх Мінсім'ї Валентина Глущенко, термін "безпритульні" поки що не досить чітко визначено, дослідження цього соціального явища в Україні тільки починаються. Найчастіше до "дітей вулиці" потрапляють нащадки неблагополучних сімей, так звані "генетичні" бродяги, ущемлені і скривджені діти. Почастішали випадки, коли діти тікають або їх виганяють із дому через те, що нічим прогодувати.

За даними Міністерства статистики, тільки 1996 року більш як 19 тисяч неповнолітніх засуджено за різні злочини. Майже 53 тисячі юних українців перебувають на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх.

Протягом двох періодів, після громадянської і після Великої Вітчизняної воєн, безліч дітей виявлялися позбавленими батьківської турботи. Тисячі педагогів зробили все можливе, щоб вони не почувалися покинутими. Нинішні "діти вулиці" - наслідок не війни, а безсердечності. І якщо не зустрінуть ці діти на своєму шляху педагога, подібного до вчорашнього ювіляра Антона Семеновича Макаренка, то ця безсердечність стане їхнім головним вихователем.