Українська політика стала ще «прозорішою»...

Зокрема, людина, яка є, за твердженням Дмитра Понамарчука, О. Омельченком, докоряє тому, хто, зі слів директора «Рух-Прес», є В. Ющенком, у гаянні часу зі здачею частини депутатських підписів туди, куди слід, звинувачує його у зраді, закликає побоятися Бога і повернутися з півдороги (В. Ющенко ніби розмовляє по мобільному телефону дорогою до Вінниці), а також вимагає дати вказівку зламати сейф, у якому закриті ці «мокрі» (у значенні оригінали, а не копії) списки.

Як стверджує Д. Понамарчук, ретельна експертиза отриманих ним записів підтвердила, що вони є справжніми і не зазнали жодних технічних втручань. Щоправда, він відмовився уточнити, ким конкретно проводилася ця експертиза. Відмовився директор «Рух-Прес» і назвати джерело інформації, посилаючись на те, що останньому були дані гарантії «журналістської порядності в ім’я особистої безпеки не розголошувати імена та адреси». «Я вважав своїм громадянським обов’язком розголосити отриману інформацію, і, якби мені відмовився допомогти рух «За чесність у політиці», зробив би це будь-яким можливим способом. Насамперед я зацікавлений у цьому не як політик, а як громадянин, виборець і журналіст», — пояснив Д. Понамарчук. Ще однією причиною оприлюднення матеріалів є, зі слів Дмитра Понамарчука, його особиста стурбованість долею Руху, «що продався людині, яка, претендуючи на роль «совісті нації», насправді нею не є».

Зміст даної телефонної розмови також, за словами Д. Понамарчука, явно суперечить попередньому висловлюванню екс-прем’єра, який стверджував, що «В. Медведчук сам зняв В. Медведчука, і з цього не потрібно робити трагедії». А тон, яким дозволяє собі вести діалог той, кого Д. Понамарчук ідентифікує як О. Омельченко, є «ганьбою» і доказом того, що факти маніпулювання окремими представниками української політики — аж ніяк не рідкість, — говорить директор «Рух-Прес». Чого вартий тільки такий фрагмент з нібито розмови Омельченка та Ющенка:

«Голос, схожий на голос Омельченка: Як Ви могли так поступити, уїхати... е...е... у Вінницю, в день, коли сьогодні голосується першим питанням Медведчук і навіть ні... (нецензурно. — Ред. ) не сказали, нічого не знає... Порошенка забрали з собою. Не знає Удовенко, не знає Костенко і не знає Король. Як Ви могли так поступити?!!

Голос, схожий на голос Ющенка: Олександр Санич... вони голосують. Вони голосують.

Голос, схожий на голос Омельченка: Я питаю Вас, як Ви могли так поступити, Вікторе Андрійовичу?!! Я з вами... з Плющем працюю вже чотири години. Як же Ви могли так поступити?! Чому, чому ви не зібрали у себе людей?!

Голос, схожий на голос Ющенка: Вони голосують, Олександр Санич...» Отже, ми продовжуємо збирати плоди так званого «касетного скандалу»: якби Служба безпеки України провела тоді належне службове розслідування, ми б зараз, напевно, не запитували себе, яким чином прослуховуються і записуються телефонні розмови, що ведуться з кабінетів високопосадових державних чиновників.

Однак нічого подібного тоді зроблено не було. Більш того, екс-голова СБУ Леонід Деркач, який тоді оскандалився, намагається, як відомо, потрапити до рядів народних депутатів. Якби як влада, так і інші особи, залучені до тих, річної давності, подій, своєчасно зробили належні висновки і дали тому, що сталося, жорстку оцінку, сьогодні на суд громадськості, напевно, не виносився б черговий «клон» застосованої тоді політичної технології. До речі, про технології. Те, що відставка Віктора Медведчука — результат об’єднання зусиль його політичних конкурентів, і раніше ні для кого не було таємницею. Турбує те, що виявлене цьому підтвердження (за умови, зрозуміло, що даний запис дійсно справжній, а не «фальшивка») свідчить, крім усього іншого, про марність пуританських закликів голови Центрвиборчкому Михайла Рябця до проведення чесної і прозорої виборчої кампанії: очевидно, подібні «брудні» політтехнології як використовувалися, так і будуть використовуватися, і нас чекає ще чимало неприємних сюрпризів.

Проте стогнання щодо «неетичності» подібних прийомів у наш час подібні до голосу волаючого у пустелі — моральна планка у вітчизняній політиці опущена вже так низько, що розраховувати у разі чого на співчуття народних мас можуть дуже і дуже небагато «суб’єктів політичного процесу».

Розчарованими (якщо, знову ж таки, підтвердиться автентичність оприлюднених аудіодокументів) залишаться, мабуть, лише деякі «фани» Віктора Ющенка: як це вам, — дізнатися, що твій кумир дозволяє себе «строить» і говорити з собою у такому зневажливому тоні!..

До речі, сам Віктор Медведчук учора заявив, повідомляє УНІАН, що в оприлюдненій інформації «не побачив нічого невідомого чи нового» для себе. «Героїв своєї відставки я дуже добре знаю, і знаю, що і один, і другий мали до цього безпосереднє відношення», — сказав він. Коментуючи припущення про те, що оприлюднення цих записів є черговим раундом інформаційної війни, і що можливий випад у відповідь, лідер СДПУ(о) заявив: «Нехай потренуються». «Мене не вдасться «закатати» нікому, і чим більше буде спроб, тим більше буде реакції на подібні дії», — підкреслив В. Медведчук.

Лідер СДПУ(о) також додав, що у нього «вистачить сил, мужності і здатності протистояти цьому». При цьому він підкреслив, що «ті, хто декларують прозорість і відвертість у політиці, повинні дотримуватися цих принципів».