Українські спортсменки — найсильніші в Європі та світі

Минулий тиждень приніс нашим спортсменкам чимало перемог. Так, на чемпіонаті світу з легкої атлетики в закритих приміщеннях у турецькому Стамбулі володаркою золотої медалі стала Олімпійська чемпіонка Пекіна у багатоборстві Наталія Добринська (на фото). Українка завершила змагання, набравши у сумі 5013 очок, тим самим вперше в історії легкої атлетики подолавши межу у 5000 очок. Попередній рекорд світу (4991 очко) належав Ірині Бєловій і був встановлений двадцять років тому, повідомив www.noc-ukr.org. Пізніше Олексій Касьянов і Наталія Лупу додали в скарбничку легкоатлетів дві срібні медалі. А вже 11 березня виступи на чемпіонаті Європи з боротьби у сербському Белграді завершили представники вільного стилю, які вибороли 4 золоті та 4 срібні медалі. Причому жіноча збірна України і за кількістю очок (67), і в медальному рейтингу (4-3-0) стали найкращими на цій континентальній першості.

Нагадаємо також, що нещодавно завершився чемпіонат світу з біатлону в Рупольдингу, на якому єдину українську бронзу виборола Віта Семеренко. Для України такий результат не найкращий, проте цілком пристойний, а от наших сусідів-росіян спіткало розчарування. Як повідомляє www.biathlon.com.ua, дві бронзові медалі — це найгірший результат потужної команди наших східних сусідів в історії світових першостей. Через таку поразку колишній кандидат у президенти Росії Михайло Прохоров навіть написав 11 березня у своєму блозі (md-prokhorov.livejournal.com), що готовий подати у відставку з посади президента Спілки біатлоністів Росії. Зокрема він зазначив: «Дуже засмучений. Ми катастрофічно — причому абсолютно несподівано — програли обидві естафети: і чоловічу, і жіночу. Це жахливий провал. Три місяці, доки йшла передвиборча кампанія, я майже не приділяв уваги тому, що відбувається з нашою командою. Це моє упущення, моя вина як президента Союзу біатлоністів Росії. Ні на кого не збираюся цю провину перекладати. Хоча, наскільки я знаю, ніщо не віщувало такого фіаско. Одразу після закінчення чемпіонату почну серйозно розбиратися з ситуацією. Потрібно зрозуміти і проаналізувати, в чому причини поганих результатів нашої збірної. Якщо зрозумію, що далі не в змозі ефективно поєднувати керівництво біатлоном і політику, не виключаю, що в кінці року сам подам у відставку з посади президента союзу».