Уряд відрапортував...

На останній сесії Волинської обласної ради створено тимчасову депутатську комісію, яка має донести до Президента і уряду прохання мешканців прилеглих до Львівщини волинських сіл, аби їх визнали територією екологічного лиха.

Якщо відразу після фосфорної «атаки» в Ожидові називалося всього кілька горохівських сіл, через які пройшов «білий туман» (бо район межує з Львівщиною), то нині кількість постраждалих населених пунктів стрімко зростає. Депутат обласної ради Анатолій Притулюк, виступаючи на сесії з запитом, говорив, що на «неадекватні зміни у здоров'ї» вказують мешканці у Мерві, Лобачівці, Журавниках, Іванівні, Горішньому, Пісках, Гектарах, Кутрові, Новосілках, Зеленому, Перемилі й Смоляві. Й у рідному йому Ржищеві... Скручене листя на деревах у Скриголовому і Пілганах, на очах змінені овочі на людських городах після першого «фосфорного» дощу в Бужанах, незрозумілий присмак у роті й старих і малих у кожному селі... Побачені аномалії ентузіазму депутату не додають. Проте найбільшу тривогу викликає, за його словами, здоров'я дітей.

— До мене звернулася з заявою мешканка села Піски, мати чотирьох дітей Марія Володимирівна Пилипчук. Коли сталася біда в Ожидові, над їхнім городом до ранку стояв білий «туман»... Було спекотно, а тому на всю ніч розчинили вікна в хаті. На ранок сказали вивозити дітей, а куди і за що? Після фосфорної хмари чотиримісячний Романчик майже перестав спати. Дитина плаче, неспокійна, спить три — чотири години на добу. Коли у дітей з'явилася на тілі висипка, педіатр порадив не панікувати і мазати прищики зеленкою. Та їм не легшало, тому батьки найняли машину за 200 гривень і повезли дітей у Луцьк. Тут виписали ліків на 300 гривень й відправили додому... Коли у Берестечківській школі складали списки на оздоровлення дітей, з цієї сім'ї записали спочатку дві дитини. Але одну потім брати у табір не захотіли, пояснивши, що у неї «велика висипка і хто там за нею буде дивитися?..» І це не один випадок. 20 дітей у Бужанах і 12 — в Скриголовому мають на тілі висипку, якій лікарі не наважуються дати назву... В одній з львівських лікарень півторарічній Яні з Горохівщини виставили діагноз «техногенний дерматит», у дитини зміни в печінці та підшлунковій. Саша Коліса зі Скриголового, якого госпіталізували за підозрою про отруєння ангідридом жовтого фосфору, вже виписали з Волинської обласної дитячої лікарні, він удома, але ще досить слабкий. Я був у нього вдома, бачив...

За словами Анатолія Притулюка, мешканці сіл берестечківської зони скаржаться на нетиповий головний біль, незрозумілу висипку на тілі, на те, що «прищики» перетворюються у рани, які погано гояться, а біля них з'являються нові. І хоча багато чого можна було б «списати» на психологічні причини — як кажуть, страх заразливий, проте підтримали його депутати, не все так благополучно на Горохівщині, як нам малюють. Про це говорив у своєму виступі і депутат Верховної Ради п'ятого скликання Сергій Шевчук, до якого звернулося з листами і скаргами теж чимало людей.

— У 1986 році, коли сталася Чорнобильська катастрофа, Волинь обстежувалася останньою, після Київської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської областей. Був якийсь проміжок часу, коли правоохоронні, природоохоронні органи, санстанція запевняли, що межа між чистою і забрудненою зоною проходить по кордону якраз між Рівненщиною та Волинню.

Коли дійшла черга до Волині, виявилося, що в нас не йдеться про четверту зону ураження, а лише про третю і другу — одні з найтяжчих зон ураження... Аналогічна ситуація повторюється сьогодні у зв'язку з наслідками техногенної катастрофи на Львівщині. Складається враження, що чиста і забруднена зона проходить якраз між селами Волині та Львівщини, відстань між якими на окремих ділянках — всього 300 метрів.

Як свідок — той, хто побував у тих селах, — я хочу повідомити вам, що сьогодні йдеться про отруєння тисяч волинських громадян і сотень дітей. Отруєння відбувалось у декілька етапів. Найтяжчий, очевидно, етап — це перший, коли цілу ніч жителі близько десяти, можливо, й більше, сіл були під впливом цієї отруйної хмари. Вони не мали ніякої інформації про її шкідливий вплив. Через декілька днів випали рясні дощі — як правило, вночі, а вдень стояла спека; почалася друга фаза загального ураження, інтоксикація випарами. І люди саме в цей період почали відчувати ідентичні розлади, пішли скарги. Зараз, очевидно, настає третя фаза, коли ці ж самі люди, діти будуть вживати продукти харчування: городину, вирощену на родючих горохівських землях. І не дивлячись на те, що відповідний міністр запевняв, що вони чисті й нормальні, це абсолютно не так. Справа в тому, що ніхто із фахівців медицини не може прогнозувати і сказати, чим завершиться ця трагедія для значної частини Горохівщини. Якщо немає чіткої інформації, а інформація представників Казахстану і Росії тільки заспокійлива, то тоді тактика і влади, й органів охорони здоров'я, і природоохоронних органів має бути сама проста і сама зрозуміла — якнайшвидше і якнайдалі відіслати найуразливіші групи населення. В першу чергу — це діточок, у другу — вагітних жінок, у третю — тих людей, які мають хронічні захворювання і які відчули на собі вплив отруйних речовин.

Наші сусіди, львів'яни, отримали майже 15 мільйонів гривень допомоги, а три районні лікарні — сучасне устаткування, сотні їхніх дітей направлено в різні куточки України на оздоровлення. Бо там побував Президент! І лише Волинь вчинила, вибачте, чисто по-волинськи. Тому я абсолютно впевнений, що у зверненні пана Анатолія Притолюка було зафіксовано біль тих людей, які не вірять офіційним даним, що на Горохівщині все гаразд, а вірять своєму самопочуттю. Мені прикро, що, на жаль, і волинські медики проявили себе не з найкращого боку. Я не кажу про первинну ланку, бо якраз вона поруч із постраждалими. Замість того, щоб оперативно повідомляти про трагедію, змушували медиків та інших активістів розклеювати по стовпах та роздавати людям пам'ятки. В результаті вони першими потрапили у лікарню в Берестечку...

Погодившись одностайно з думкою колег, що потрібна насамперед чесна інформація про біду, депутати обласної ради підтримали створення спеціальної комісії, яка своїм зверненням повинна посприяти адекватній реакції Президента і уряду стосовно того, що хвилює горохівчан і всю Волинь.