Утримання від чесності

Коливання рейтингів, які презентують соціологічні компанії з приємною регулярністю, продовжують псувати нерви штабам кандидатів. Ні в кого, крім, мабуть, лідера соціалістів Олександра Мороза, який «наївно» вірить у свою перемогу, не викликає сумніву той факт, що до другого туру голосування пройдуть Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Тому дедалі частіше головною новиною на тему рейтингів стає динаміка розриву між лідерами перегонів саме в другому «соціологічному» турі. Згідно з даними презентованого вчора соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології з 25 по 3 вересня, в разі суперництва у другому турі виборів лідера «Нашої України» та нинішнього прем’єра, за першого готові віддати свої голоси 36,9% опитаних, за другого — 31% (таким чином, розрив між Ющенком і Януковичем становить 6%). Проти обох кандидатів мають намір проголосувати 9,6% респондентів, 6,4% — взагалі не хочуть голосувати, а 16% скористалися пропозицією не давати відповіді, якщо чесно відповідати не хочеться. Зазначимо, що в практиці останніх соціологічних опитувань форма «утримання від чесності» присутня вперше, проте навряд чи з неї випливає, що ці голоси в повному обсязі перейдуть одному з претендентів. Швидше за все, в ситуації, за якої озвучувати свою прихильність або страшно, або соромно, голоси «тих, хто утримався» можуть дістатися багатьом.

А що стосується розриву між лідерами перегонів, то на даний момент (тобто на початок вересня) можна з упевненістю стверджувати, що він становить 6%. Соціологи, попередивши питання журналістів про розходження в даних різних центрів (навіть найавторитетніших на ринку громадської думки), підготували докладне і цього разу — письмове — пояснення. Суть його така: перш ніж порівнювати та робити висновки про ангажованість соціологів або зростання—падіння рейтингу того чи іншого кандидата, слід ретельно проаналізувати результати досліджень. Найпростіше — хоч би враховувати похибку вибірки (як правило, вона становить 2-2,5%) і дивитися на дату проведення опитування. Ще простіше — не порівнювати дані різних центрів. Утім, вчора експерти «Демініціатив» і КМІС роботу із приведення даних усіх соціологічних центрів на початок вересня (а це СОЦИС, КМІС і Центр «Соціальний моніторинг») до єдиних стандартів узяли на себе — й отримали абсолютно ідентичні результати.

Якщо ж говорити про рейтинги першого туру «соціологічних виборів», то тут поки що ми маємо справу з тими ж не завжди з’ясовними коливаннями результатів опитувань і похибкою вибірки. Наприклад, на початку серпня КМІС зафіксував 30% готових проголосувати за В. Ющенка та 25% симпатиків В. Януковича. Сказати, що на початок вересня цей розклад істотно змінився, не можна: по 1% пішло від обох претендентів на посаду голови держави. Проте в загальному списку кандидатів тенденції окреслилися. Найважливіша з них — повільне, але впевнене падіння рейтингу лідера комуністів П. Симоненка. Рекордно низький показник електоральної підтримки лідера КПУ в останньому моніторингу громадської думки — 6,2% (для порівняння: у липні він мав 9%, на початку серпня — 8%) вивів на третє місце в списку кандидатів О. Мороза, який випереджає свого лівого колегу в рамках статистичної похибки — на 0,5%. Навряд чи зменшення електоральної привабливості П. Симоненка можна пояснити різким скороченням по-комуністичному налаштованого електорату. Швидше — усвідомленням цим електоратом «непрохідності» Симоненка.

Замикає вузьке коло хоч трохи рейтингових кандидатів лідер ПСПУ Наталія Вітренко — за неї готові віддати свої голоси 1,5%. Менше 1% голосів набрали б лідер УСПП Анатолій Кінах (0,4%), київський мер Олександр Омельченко та лідер партії «Яблуко» Михайло Бродський (по 0,3%), лідери Партії зелених Віталій Кононов і партії «Братство» Дмитро Корчинський (по 0,1%). Інші 16 кандидатів разом узяті набирають менше 1% голосів. Проти всіх проголосували б 4,8%. Не голосували б — 5,2%, не дали відповіді — 21,4%. Останні — це так звані ті, хто не визначився, або ті, хто скористався правом «не говорити, щоб не брехати». Усього опитали 1980 респондентів.