В Європу!

Останнім часом у Європейському Союзі все менше ентузіазму щодо України. Дедалі частіше у Брюсселі починають висловлювати, занепокоєння щодо західноєвропейського вибору Києва після нової-старої політичної кризи. Про це, зокрема, заявив під час зустрічі з українськими журналістами керівник парламентського комітету в закордонних справах Європейського парламенту, член Європейської народної партії Яцек Саріус-Вольські. «Ми не знаємо, чи цей вибір поділяє весь спектр політичного класу України. Якщо раніше принаймні «помаранчева» коаліція заявляла про такий вибір, то тепер, після розпаду цієї коаліції, виглядає, що такого консенсусу щодо західноєпропейського вибору немає», — відзначив євродепутат, додавши, що відповідь на це запитання, а також європейські перспективи України потрібно шукати в Києві.

Водночас він наголосив, що Україна втратила чотири роки після Майдану, втратила темпи реформ, які могли б допомогти їй наблизитися до Європи. Окрім того, Україна не змогла зберегти політичний консенсус. Пан Саріус-Вольські розповів, що 2004 року він був на Майдані й давав поради тодішній владі уникати помилок Польщі, а повторювати лише успіхи. По-перше, у Польщі, на противагу Україні, бракує консенсусу щодо західноєвропейського вибору. По-друге, Україні потрібно реформувати країну, запроваджувати європейські стандарти в економічній, політичній і соціальній сфері. Однак головний меседж полягав у тому, щоб не сваритися щодо консенсусу. І ухвалювати рішення в демократичних рамках, якщо у політичних сил немає згоди щодо цих пунктів.

Євродепутат наголосив, що сьогодні поведінка політичного класу робить місію друзів ЄС в Україні дуже важкою. За його словами, для Брюсселя була тривожною, якщо не самовбивчою, мовчанка України під час грузино-російського конфлікту на Кавказі, зважаючи на існування кримської проблеми. І це, додав він, викликає побоювання у друзів України в ЄС, побоювання щодо європейського вибору Києва. Член Європейської народної партії вважає, що, попри легітимність створення коаліції між БЮТ і Партією регіонів, це не є свідченням, що європейський вибір України буде збережено. Як відомо, найбільша опозиційна партія України заявила, що підтримує визнання незалежності Росією Абхазії та Південної Осетії, що є недопустимим для Європейського Союзу.

Говорячи про європейські перспективи, Саріус-Вольські зазначив, що під час нещодавнього саміту Україна — ЄС у Парижі під головуванням французького президента Ніколя Саркозі Євросоюз зробив Україні щедрий жест, запропонувавши Києву Угоду про асоціацію. За його словами, угода не замінює членство, але має символічне значення, оскільки підтверджує європейський вибір України. Один із співробітників французького представництва у ЄС розповів, що цей жест непросто дався Парижу, якому доводилося докласти багато зусиль, щоб переконати деякі країни ЄС підписати з Україною саме таку угоду. Більше того, сказав дипломат, була суперечка з Німеччиною та країнами Бенілюксу щодо того, чи назвати Україну європейською країною чи європейською державою. Ледь вдалося умовити їх, зізнався співрозмовник, щоб було прийнято цей пункт у варіанті «Україна — європейська країна», що означає територію, а не державу. Старі країни побоялися дати формулювання «європейська держава», побоюючись, що це матиме для Євросоюзу юридичні наслідки.

Євродепутат вважає, що Україна повинна облишити тактику просити перспективи чи сигнали від Євросоюзу, а спершу робити реформи і виходити на європейські стандарти в економічній, політичній і соціальній сферах. «Це треба робити тому, що ви є європейцями, а не тому, що вам щось було обіцяно. І сьогодні відповідь про перспективу — не в Парижі, Брюсселі, Лондоні чи Римі, а в Києві», — наголосив він, додавши, що Польща робила реформи, не маючи перспективи членства. І якщо Польща подолала свій шлях за 14 років, то, на думку євродепутата, Україні доведеться долати цей шлях довше, бо перед нею буде значно більше роботи з реформування економіки, не кажучи вже про час, який знов буде витрачено на пошук консенсусу.

Нагадавши, що зараз Європейському Союзу не до розширення і про це не може йти мови, поки не буде ратифіковано Лісабонську угоду, євродепутат сказав, що зараз ніхто не має сумніву, що Україна є частиною Європи і може, скориставшись положенням статті 49 Договору про ЄС, попросити євроспільноту прийняти до своїх лав, як будь-яка країна, що виконує критерії членства. І хоч би скільки коштувало членство, Україна має право на вступ до ЄС, вважає Саріус-Вольські.

Водночас він звернув увагу, що Україна повинна буде відмовитися від радянської спадщини: ментальної, політичної та економічної.

За словами євродепутата, йому важко уявити в довгостроковій перспективі Європейський Союз без України. «Але для цього Україна має стерти знаки радянщини і показати, а українці — довести, що вони є стовідсотковими європейцями», — наголосив Саріус-Вольські.

Цікаво, що в брюссельских експертних колах також виступають за надання Україні перспектив членства в ЄС. Водночас наголошують, що в зв’язку з подіями на Кавказі «потрібно більше ЄС і менше НАТО». Про це, зокрема, заявив українським журналістам експерт Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі Майкл Емерсон. Він відверто сказав, що Україні потрібно відмовитися від НАТО через спротив Росії. Проти розширення НАТО виступають і в дипломатичних колах Франції. Один із французьких дипломатів навіть ставить під сумнів легітимність НАТО — і це при тому, що зараз немає інших діючих структур колективної системи безпеки. У Франції також вважають, що НАТО є продовженням США.

Емерсон назвав помилковим рішення НАТО в Бухаресті, у якому було сказано, що Україна та Грузія можуть стати членами Альянсу. За словами експерта, НАТО повинно уточнити критерії членства і сказати, що будь-який кандидат має отримати консенсус населення щодо вступу до Альянсу. Окрім цього, кандидат повинен продемонструвати стратегічну відповідальність. На цей момент Україні бракує першого критерію, а Грузії другого. Відтак він вважає, що НАТО не може запросити до членства безвідповідального партнера. Емерсон сказав, що зараз перед Україною існує фактично чотири варіанти. НАТО без ЄС, ЄС без НАТО, НАТО і ЄС, ні НАТО, ні ЄС. Після подій на Кавказі думки в Європі змінюються і багато залежить від України. Але позиція України була послаблена після краху коаліції. Експерт зізнався, що в Європі вже не вважають українського Президента головним фактором політики країни, а нового лідера України, який поведе країну по шляху реформ і справжнього наближення до ЄС, поки що не бачать.