Вчинено замах на головного редактора газети «Ми» Сергія Одарича

В Україні тривають замахи на життя відомих бізнесменів, політиків і журналістів. Учора вночі черговою жертвою «замовного» вбивства міг стати президент фонду «Українська перспектива» і головний редактор столичної газети «Ми» Сергій Одарич.

С. Одарича було поранено біля під’їзду його будинку на вулиці Березняковській, 14, у Києві, близько о пів на першу ночі. Практично відразу його доставили до Київської міської лікарні швидкої допомоги й прооперували.

Кореспондент «Дня» зустрілася з Сергієм Одаричем у лікарні вранці того ж дня.

— Сергію Олеговичу, як це трапилося?

— Ми з дружиною Анжелою поверталися пізно ввечері додому. До мені підійшов високий, акуратно вдягнений, незнайомий чоловік, назвався «доброзичливцем» і попросив затриматися для того, щоб «поговорити». «Доброзичливець» попередив мене, що якщо я найближчим часом не перестану займатися політикою, — мене вб’ють. Я відповів, що нам з ним немає про що говорити, й пішов додому. Не встиг я пройти й чотирьох метрів, як за моєю спиною пролунав постріл. Куля влучила в ліве стегно й пройшла наскрізь. Я впав.

Оскільки поряд була моя дружина, а вдома мама, то відразу ж викликали швидку допомогу й міліцію. Я здивувався — адже група з Харківського РВВС приїхала через 2—3 хвилини після дзвінка, дуже швидко. Зараз ведеться слідство. Вночі, наскільки я знаю, ні гільз, ні якихось слідів не було знайдено.

Я вважаю, що «мав честь» спілкуватися з професіоналом. Зі мною дуже коректно розмовляли. Те, що я залишився живий, — не випадковість. Просто мене хотіли не вбити, а налякати. Якби йому було «замовлено» вбивство, мене б уже не було.

— Як ви вважаєте, хто «замовив» замах?

— У нас, у моєї команди і в мене особисто, є тільки один опонент — Президент Кучма, більше ворогів у нас немає. У нашій газеті регулярно виходять публікації, в яких ми розповідаємо правду про Президента та його найближче оточення.

Так, наприклад, останній матеріал було присвячено роботі слідчої комісії ВР з торгівлі зброєю, з нашими висновками, доповненнями та іменами торговців. Всі люди, котрі займалися торгівлею зброєю, так чи інакше пов’язані з Президентом.

Газета вийшла мільйонним тиражем, і кілька тижнів тому ми закінчили її розповсюдження.

— Ви вважаєте цей замах політичною акцією?

— Безумовно. По-перше, тому, що мене намагалися примусити не займатися політикою, по-друге, тому, що фонд «Українська перспектива», незважаючи на його статус благодійницької організації, не має в своєму розпорядженні великих сум грошей. Ми не «сидимо на газових трубах» і не торгуємо нафтою. Взагалі, в матеріальному плані ми переживаємо не кращі часи. Кілька місяців ми не можемо виплатити співробітникам заробітну плату.

— Чи не вважаєте ви, що замах пов’язано з виборчою кампанією Юрія Оробця, в якій ви берете участь як його довірена особа?

— Я дійсно беру участь у виборчій компанії Ю. Оробця в Мінському районі Києва, але кампанію організовано дуже коректно й це не могло стати приводом для замаху.

— Ви боїтеся за своє життя? Найматимете охорону?

— Не боїться тільки дурень. Але від політичних нападів охорона не захистить. Вижити можна тільки в тому випадку, якщо за тобою стоїть сильна команда, яка не змінить свого курсу, навіть якщо тебе вб’ють. Я думаю, у мене ця команда є й вона здатна протистояти нападам.

Як сказав кореспонденту «Дня» завідуючий 1-м травматологічним відділенням лікарні «Швидкої допомоги» Києва Володимир Голдіс, стан здоров’я Сергія Одарича «задовільний». Наскрізне кульове поранення пошкодило тільки м’які тканини стегна.

Усі спроби кореспондентів «Дня» отримати коментарі у співробітників Харківського РВВС столиці з приводу того, що сталося, виявилися марними.