...Весь список

У суботу Президент України Леонід Кучма підписав укази про призначення міністрів уряду Віктора Януковича. За словами прес-секретаря глави держави Олени Громницької, напередодні з усіма кандидатами Леонід Кучма провів особисту співбесіду. Нові особи представляють міністерства економіки, екології, праці і соціальної політики, із надзвичайних ситуацій, охорони здоров’я, паливно-енергетичного комплексу. Зберегли свої крісла міністри закордонних справ, оборони, юстиції, внутрішніх справ, освіти, аграрної політики, культури і мистецтв, а також промислової політики. Тижнем раніше, як уже повідомлялося, Президент призначив віце-прем’єрів. Таким чином, новий уряд сформовано і він готовий до роботи. У персонально-фракційному зображенні він має такий вигляд.

Прем’єр-міністр України — Віктор Янукович (висунений групою «Регіони України»). Перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів — Микола Азаров (пройшов за квотою групи «Європейський вибір»). Віце-прем’єр міністр ПЕК — Віталій Гайдук. До цього працював міністром палива й енергетики. Пройшов за квотою СДПУ(О), але член Партії регіонів. Віце-прем’єр- міністр з питань агропромислового комплексу — Іван Кириленко. Народний депутат України, працював міністром сільського господарства в уряді Віктора Ющенка. Висунений фракцією Аграрної партії України. Віце-прем’єр- міністр з питань гуманітарної політики — Дмитро Табачник. Народний депутат, глава парламентського комітету із закордонних справ. Колишній глава Адміністрації Президента України (1994—1996 роки), який, за словами самого Леоніда Кучми, активно виправляє минулі помилки. Пройшов за квотою фракції партій ПППУ і «Трудова Україна».

З тих міністрів, чиї крісла перерозподілялися, залишилося п’ятеро. Міністр аграрної політики — Сергій Рижук. На посаді міністра — з квітня нинішнього року. Пройшов за квотою фракції Аграрної партії України. Міністр культури і мистецтв — Юрій Богуцький. Пройшов за квотою фракції НДП. Міністр освіти і науки — Василь Кремень. На цій посаді — з грудня 1999 року. Пройшов за квотою СДПУ(О), є членом СДПУ(О). Міністр транспорту — Георгій Кирпа. Пройшов за квотою СДПУ(О). Професійний залізничник, який заслужив підвищення завдяки успішному керівництву «Укрзалізницею». Міністр промислової політики — Анатолій М’ялиця. Пройшов за квотою фракції партій ППУ і «Трудова Україна».

І, нарешті, «новий призов». Міністр екології і природних ресурсів — Василь Шевчук. Пройшов за квотою НДП. У 1998—2000 роках був міністром охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки. Міністр економіки і з питань європейської інтеграції — Валерій Хорошковський. Перший заступник глави Адміністрації Президента України. Висунений фракцією партій ППУ і «Трудова Україна». Міністр з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи — Григорій Рева. Очолював Держдепартамент пожежної безпеки МВС України. Міністр охорони здоров’я — Андрій Підаєв. У минулому працював міністром охорони здоров’я Криму. Міністр палива й енергетики — Сергій Єрмілов. Висунений групою «Демократичні ініціативи». Був міністром ПЕК у 2000-2001 роках. Міністр праці і соціальної політики — Михайло Папієв. Народний депутат України, член комітету з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Висунений фракцією СДПУ(О).

Програма діяльності уряду має бути готова до 10 грудня.

Чого ви очікуєте від нового уряду?

Сергій ТЕЛЕШУН, доктор політичних наук, Президент фонду «Співдружність»:

— В уряді Януковича наявна досить велика кількість професійних бюрократів пострадянського періоду, які володіють політичними технологіями неофіційного впливу на прийняття тих чи інших рішень. З другого боку, деякі представники сьогоднішнього Кабінету Міністрів є непоганими топ-менеджерами, які (кожен на своїй ділянці) змогли реалізувати свій політичний, професійний, кар’єрний потенціал. Загалом, їхніми сукупними характеристиками є амбіційність, фаховість і, як це не парадоксально, департизованість (хоча висували їх партії). Водночас це різні люди, і приписати їх до однієї групи я не можу. Питання в іншому — чи виробить уряд єдину програму. Я впевнений, що для цього уряду необхідно бути не просто урядом де-юре, але й командою, урядом де-факто (тому що значна кількість представлених в уряді особистостей зацікавлена по максимуму реалізуватися, а згодом і посилитися).

Як на мене, коаліційність уряду визначається не стільки формальною заявою, скільки вмінням збалансувати державні, корпоративні, регіональні, кар’єрні і владно-економічні інтереси. Лише у такий спосіб коаліційність уряду матиме продуктивний вигляд і перспективу. Це означає, що в цьому уряді має бути вибудувана ієрархія команди, яка зможе нести відповідальність. Окрім цього, уряду потрібно знайти спільну точку зору з парламентом в площині прийняття рішень по основних економічних «конституціях» (бюджет, програма діяльності уряду тощо). Адже економічно рік буде дуже важким, що вимагатиме від уряду соціальної динамічності та співпраці з парламентом. Я не виключаю кадрових змін у перспективі. Водночас, якщо не буде «провалів», загальна конфігурація уряду залишиться.

Дмитро ВИДРІН, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку:

— Президент іноді плутає деякі поняття, які, як йому здається, дуже близькі за значенням. Думаю, так трапилося і зараз: говорячи про найміцніший уряд, він мав на увазі не реформаторський, а адміністративний. У наших керівників термін «реформаторський» асоціюється з міцністю взятого слова або енергійністю віддачі розпоряджень. У цього уряду є як мінімум три сценарії. Перший, песимістичний — це спроба використати максимум свого адміністративного ресурсу для досягнення поставлених цілей, яка закінчиться невдачею: ресурс не спрацює й уряд пробуде до весни. Другий сценарій — якщо цей ресурс частково спрацює, що цілком можливо. За останні 2 — 3 роки у нас не було урядів, які б втілювали у життя свої рішення, нехай навіть неправильні. Думаю, цей уряд може примусити виконувати свої рішення — і правильні, і неправильні. За рахунок цього він може пробути, принаймні, до президентських виборів, якщо мобілізує країну на виконання своїх рішень, де правильні рішення компенсуватимуть неправильні.

Ну а третій (найбільш оптимістичний сценарій для країни) — якщо цей уряд почне по ходу цей механізм модернізувати: не опускаючи планку свого вольового настрою, потихеньку впроваджувати механізми саморегулювання економіки через активізацію приватної ініціативи, перекладення відповідальності з державного бізнесу на приватний. Якщо вони зможуть це зробити, тоді можна сказати, що цей уряд — перший, який відрізнятиметься не тільки силою волі, але й якимись ліберальними інноваціями. Але, як і в попередніх випадках, багато що залежить від президента — уряд залишається під його контролем. У нас контролює той, хто підписує указ про призначення. (www.for.com.ua)

Віктор РИБАЧЕНКО, віце президент Асоціаціїполітичних психологів України:

— При аналізі складу нового уряду вимальовується цікава статистика: з’явилося вісім нових персоналій, тоді як стільки ж — залишилося. Тобто 50 відсотків представників колишнього уряду залишилося, і вже відомо, чого можна від них чекати. Чого слід очікувати від нових урядовців? Думаю, на рівні міністрів великого посилення не відбулося. Лідерське начало посилилося, перш за все, на рівні віце-прем’єрів. (Зокрема, перший віце-прем’єр Микола Азаров, він же міністр фінансів, є дуже сильною особистістю). Водночас навряд чи слід сподіватися на якийсь прорив. Прориву як такого можна чекати скоріш за все від самого Януковича (який вже проявив власний «характер» щодо прийнятого парламентом у другому читанні бюджету) і від Азарова. В той же час сильній фігурі першого буде політична та внутрішня противага в особі Азарова (який контролюватиме і доповнюватиме прем’єр-міністра).

Гуманітарна політика нового уряду, очевидно, буде більш системною за аналогічну попереднього Кабміну. Не виключено, що матимуть місце якісь новації в гуманітарній сфері.

Що стосується соціальних питань, то, якщо уряд думатиме про 2004 рік, — а цього варто чекати, то соціальним питанням приділятиметься посилена увага. Інакше — це буде проявом політичної короткозорості.

Володимир БОНДАРЕНКО, політолог:

— Цей уряд виглядає більш політичним, аніж попередній. Його діяльність, ймовірно, значною мірою буде скерована на підготовку умов для організації майбутніх президентських виборів в Україні. В цьому плані, безперечно, акумулюватимуться необхідні ресурси (в тому числі адміністративні та фінансові) і шукатиметься можливий претендент на основну посаду 2004 року.

Економічний вектор діяльності уряду Януковича буде спрямований скоріше на підтримку промислової, аніж сільськогосподарської складової в країні. Хочеться вірити, що не буде тотального засилля вільних економічних зон, як це було наприклад, у Донецьку. Думаю, фінансова політика уряду буде досить жорстка з урахуванням того, що колишній «головний податківець» країни Микола Азаров поєднуватиме в уряді посади першого віце-премєра та міністра фінансів. Хочеться сподіватися, що новий уряд знайде кошти не лише на видатки, а й на розвиток вітчизняних підприємств.

Схоже, започаткована прем’єр-міністром програма боротьби з бідністю таки буде реалізовуватися. Більше того, напередодні президентських виборів вона набуде конкретних складових: певні зменшення боргів по комунальних платежах, збільшення видатків на пільгові категорії.

Незважаючи на те, що самі по собі персоналії нового уряду є сильними та системними особистостями, вони просто зобов’язані спрацюватися. Адже в Кабмін прийшли люди (що не один рік працювали в негласній команді), які домовлялися про правила «гри» ще на березі, перед тим, як вирушити у «плавання».

ДО РЕЧI

Одним із головних завдань нового уряду Президент Леонід Кучма назвав ліквідацію бар’єрів у сфері зовнішньої торгівлі. «Головне завдання нового коаліційного уряду разом із конструктивною більшістю в парламенті — ліквідувати всі бар’єри для нормального розвитку економічних відносин з іноземними партнерами, передусім, у торгівлі товарами», — сказав Леонід Кучма.

На думку спікера Верховної Ради Володимира Литвина, про професіоналізм нового уряду свідчитимуть його перші кроки, зокрема, прийняття бюджету на наступний рік.