Від виживання до прискореного розвитку

Нове тисячоріччя стало для багатьох країн приводом для осмислення та аналізу сучасного місця науки. Адже для кожної держави, котра претендує на звання цивілізованої, найважливішим завданням є забезпечення розвитку національних наукових систем, створення гідних умов для генерації наукових знань та їхнього впровадження в громадське життя. Слід зазначити, що за минулий рік українські вчені зробили ряд важливих відкриттів у математиці, фізиці, кібернетиці. Про те, що українська наука поступово «відвойовує» своє «місце під сонцем» свiдчить і те, що її фінансування в поточному році збільшилося на 114 млн. грн., що дозволить збільшити витрати на фундаментальні дослідження. Підсумкам минулого року та планам на майбутнє і були присвячені чергові Загальні збори Національної академії наук України, що відбулися вчора.

Підбиваючи підсумки минулого року, президент НАН академік Борис Патон (на фото праворуч) відзначив, що у вітчизняній науці все ще залишається багато проблем, зокрема, низький рівень фінансування, застаріла експериментальна база, недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Серед основних проблем науки академік відзначив непомірний податковий тиск на наукові установи — наприклад, дотепер інститути та підрозділи НАНУ не мають статусу неприбуткових організацій. Однак головною проблемою української науки залишається її старіння. Лише 10 % усіх працівників НАН становлять молоді вчені до 35 років, середній вік кандидатів і докторів наук — 50—60 років. Пов’язане це, за словами Б. Патона, і з низькими зарплатами, і з проблемами житла для молодих наукових співробітників. Втім, є й позитив, в останні роки процес «старіння» Академії вдалося значно сповільнити.

Б. Патон також відзначив, що Академія надалі буде більш активно брати участь у державних процесах, розробляючи комплексні програми для різних сфер економіки: ПЕК, аграрної сфери й екології. До цього, до речі, закликав вчених і Президент України Л. Кучма, який у своєму виступі відзначив, що в Україні існує ряд проблем, які можуть і повинні вирішуватися за допомогою вчених.

Він вважає, що економічний ріст у державі «необхідно розвинути і закріпити, зробивши його необоротним, що підтвердить те, що позитивна динаміка викликана не збігом обставин, а випливає з усієї нашої попередньої роботи». У зв’язку з цим, Президент відзначив, що він уже не раз закликав до «активного впровадження інтелектуального ресурсу нації в громадське життя». Л.Кучма підкреслив два взаємозалежнi аспекти: збільшення науково- технічного потенціалу і прискорене пристосування його до умов сучасності та визначення на «терезах наукового аналізу» шляхів і напрямків розвитку країни та її економік, вибір необхідного для цього інструментарію. «Наука повинна пропонувати суспільству основні вектори і параметри його майбутнього і визначати свої роль і місце у впровадженні цих пропозицій у життя», — відзначив Президент. «Вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що людство переходить від індустріального до постіндустріального, інформаційного суспільства, коли інтелектуальна робота повинна стати основною у житті суспільства», — продовжив він. «Відповідь на питання, яке місце буде відведено Україні в майбутньому, поки залежить від нас самих: будемо розвиватися далі за рахунок нещадної експлуатації існуючих ресурсів і виробничого потенціалу, як ми це робимо сьогодні, чи зробимо основною своєю опорою науку, вибравши її основною моделлю розвитку» — зазначив Президент.

Другий варіант, за словами Президента, вимагає концентрацiї всіх сил суспільства для того, щоб приєднатися до розвинених країн, а не наздоганяти їх. Адже для цього, на думку Л. Кучми, «в Україні створений достатній інтелектуальний потенціал не тільки для поліпшення економіки, а й для здійснення якісних проривів у різних сферах науки». Як приклад, Президент назвав проект «Морський старт» і створення літака Ан-140. Однак для цього, відзначив Президент, необхідно окреслити коло перспективних і конкурентоспроможних галузей науки, технологій, де ми займаємо передові позиції і зосередитися на їхньому розвитку. До того ж, на його думку, Україні необхідно відмовитися від ідеології виживання, перейшовши до ідеології прискореного розвитку, пронизаної почуттям перспективи. Однак Л. Кучма відзначив, що наука все ще не відчуває «зустрічного руху з боку міністерств і відомств». «Багато ефективних розробок залишається незастосованими», — продовжив він. Л. Кучма висловився за комерціалізацію науки і диверсифікованість джерел її фінансування. У зв’язку з цим Президент також висловився за створення єдиного координаційного центру, основними завданнями якого були б інвентаризація наукових розробок, виведення і просування їх на зовнішні ринки, а також забезпечення їхнього фінансування. Він також підкреслив необхідність бильш ефективного розвитку соціально-гуманітарної сфери. Глава держави заявив, що йому, як інженеру за освітою, ближча сфера точних наук, однак як політик він виступає за те, щоб соціально-гуманітарна наука здійснювала об’єктивний аналіз того, що відбувається в країні, і «застерігала політиків від помилкових проектів», а також була спрямована на запобігання негативних наслідків реалізації цих проектів. Він також висловився за створення Суспільної ради з найбільш авторитетних людей країни з наданням їй права розглядати проекти рішень державної влади на предмет їхньої відповідності демократичним нормам і стандартам.