«Вікно можливостей»
Україна має шанс отримати ПДЧ на ювілейному саміті НАТО
Україні не «світить» План дій щодо членства в НАТО в грудні цього року, проте зберігаються шанси отримати його наступного року під час ювілейного саміту Організації Північноатлантичного договору, який проходитиме у квітні наступного року в Німеччині та Франції. До такого висновку дійшла група українських експертів, яка недавно завершила в Берліні третій етап проекту «Громадська підтримка надання ПДЧ Україні».
«Через оголошення позачергових виборів Україні не варто розраховувати на отримання ПДЧ в грудні цього року», — сказав учора на прес-конференції голова наглядової ради фундації «Суспільність» Олег Рибачук. За його словами, внутрішньополітична ситуація в Україні дає європейським партнерам повне моральне право говорити, що, власне, немає кому давати ПДЧ. Разом з тим, він наголосив, що саме у зв’язку з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, коли політики фактично перестали займатися питаннями євроатлантичної інтеграції, зростає актуальність діалогу між українськими та європейськими експертними колами. Олег Рибачук зазначив, що група українських експертів планує до кінця року здійснити поїздки до Нідерландів, які є другою після Німеччини країною, яка із застереженням виступає проти членства України в НАТО і ЄС.
Зі свого боку, директор міжнародних програм Центру імені Разумкова Валерій Чалий звернув увагу на те, що після грузинського конфлікту в європейському експертному середовищі виникла певна розгубленість. «Зараз у Європі немає відповіді на питання, якою буде система колективної безпеки і яким буде місце України в цій системі. А події в Україні — оголошення дочасних парламентських виборів — дали Німеччині аргументи не підвищувати рівень співпраці й поставити хрест на отриманні ПДЧ Україною», — наголосив Валерій Чалий.
Утім, вважає він, після зустрічі міністрів оборони країн членів НАТО в Таллінні й проведення дочасних виборів в Україні може з’явитися вікно можливостей для отримання ПДЧ. Це вікно з’явиться у тому випадку, якщо новий парламент підтвердить намір країни підвищити рівень відносин з Альянсом. І тому, на його думку, зараз не можна втрачати цього шансу і треба активізувати діяльність громадськості, експертного середовища для формування позитивного іміджу України.
Директор міжнародних програм Центру ім. Разумкова звернув увагу на те, що зараз Україна не сходить зі шпальт європейських газет. Це є хорошою новиною, але проблема в тому, наголосив він, що інформація про нашу країну йде головним чином через російські агентства, і до того ж більшою мірою є негативною, чому сприяє політична нестабільність в Україні. «Ми не повинні допустити до того, щоб між Україною та НАТО, Україною та ЄС виникла нова стіна», — застеріг Валерій Чалий. Він також зазначив, що Німеччина, очевидно, під впливом Росії переосмислила значення ПДЧ, яке є лише інструментом досягнення більш високих стандартів у секторі безпеки. На його думку, не виключено, що на майбутньому саміті НАТО буде сформульоване інше бачення цього інструменту.
На проблему іміджу також звернув увагу директор агентства Pro.Mova Євген Глібовицький. За його словами, образ України створюється без участі України. Окрім того, він вважає, що через брак ефективного лідерства в Україні, відсутність досвіду і бачення зустрічі експертів допомагають долати стереотипи у політичних елітах європейських країн і таким чином наближати країну до досягнення поставлених цілей.
Тим часом, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що завдання експертного середовища і громадського суспільства полягає в тому, щоб розвіяти сумніви німецького канцлера Ангели Меркель та її думку про те, що членства в НАТО хоче лише Президент України Віктор Ющенко. Український експерт звернув увагу на те, що в німецькому експертному середовищі немає одностайної думки щодо надання Україні ПДЧ чи перспективи членства в ЄС. Тому, на його думку, «нам потрібно розуміти, як ухвалюються рішення в Німеччині й привносити своє бачення в дискусії, які виникнуть під час виборчої кампанії між Ангелою Меркель і Франком Вальтером Штайнмаєром».
Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», чому, на його погляд, Німеччина не хоче зараз наслідувати приклад США, які свого часу не чинили перепон Німеччині та Туреччині на шляху в НАТО, Олександр Сушко сказав наступне: «Кожен з нас може згадати відчуття вини Німеччини після Другої світової війни та пов’язані з цим комплекси, які досі тяжіють серед німецької еліти. Ця вина паралізує її готовність здійснювати на міжнародній арені різкі кроки чи амбітні проекти, які стосуються інтересів Росії. Тут не йдеться лише про можливість збройного конфлікту, а взагалі про проведення політики, яка є потенційно конфліктною. Якщо ж брати приземлені та очевидні речі сьогоднішнього дня, то, вочевидь, треба констатувати зосередженість Німеччини на внутрішніх проблемах і намаганні стати лідером Європи у сенсі поглиблення й консолідації існуючих інституцій, і на цьому тлі гальмування подальшого розширення, від якого Німеччина втомилася — тому що вона тягла на собі лідерську роль, платила й продовжує платити значні кошти в бюджет ЄС, будучи основним донором. І, відповідно, у цієї країни є більші підстави для скептицизму, ніж у країн-ентузіастів, які є споживачами ЄС».
