Віталій МЕШИН: Спроби захопити МГЗ набули масштабного характеру
«Становище на заводі неспокійне. Всі розмови — навколо того, що сталося, люди стурбовані своєю долею», — сказав В. Грінченко. Проте МГЗ вже 4 грудня вийшов на проектну потужність виробництва глинозему — 1 млн. тонн на рік. А до кінця 1998 року очікується абсолютний рекорд виробництва за 18-річну історію підприємства — 1,075 млн. тонн.
Генеральний директор Миколаївського глиноземного заводу Віталій Мешин, про долю котрого достовірно нічого не було відомо протягом чотирьох діб після «оперативних заходів» і обшуків спецпідрозділом СБУ на МГЗ, з’явився на підприємстві в понеділок, 14 грудня. Він зустрівся з трудовим колективом, який на день раніше провів пікетування Миколаївської облдержадміністрації і вручив владі відкритий лист Президенту з проханням на час слідства залишити за В.Мешиним його посаду і не застосовувати до нього запобіжний захід у формі арешту. Директор подякував робітників за підтримку, попросивши при цьому утриматися від будь-яких акцій протесту, щоб це не виглядало спробами тиску на слідство. В.Мешин, відповівши на запитання кореспондента «Дня», поїхав з підприємства на допит у Миколаївське управління СБУ.
— Раніше вже повідомлялося про порушення кримінальних справ проти ряду керівників МГЗ — за статтями 70 (контрабанда) і 80-1 (приховування валютної виручки). У чому конкретно вас звинувачують?
— Мене й кількох інших керівників звинувачують у контрабанді нібито скоєній 1992 року. Вона полягала в тому, що отриманий нами за бартером алюміній було реалізовано за межами держави, за валюту, яка зараз використовується для приватизації. Кримінальну справу за цим фактом було порушено, здається 93 року, багато разів її відкривали закривали, проте після 1994 року її не піднімали. Також мене і ще сімох керівників заводу обвинувачують у використанні своїх офіційних рахунків у швейцарських банках для купівлі пільгових — за правом керівництва — акцій ВАТ «МГЗ». Коли в цьому і є злочини, то вони некорисливі й пояснюються тим, що ми не встигали за змінами законодавчих актів. Ми ні в чому не винні. Звинувачення на нашу адресу шиті білими нитками.
— Чи були спроби вашого арешту?
— Спроб арешту не було — я дав підписку про невиїзд. У підпілля я також не переходив — я був у Києві, чекав у приймальних, намагаючись потрапити туди раніше, ніж доведеться з’ясовувати стосунки з СБУ, спостерігати демонстрацію сили.
— Яка реакція вищого керівництва держави?
— Чотири дні я провів чекаючи на прийом Президентом і прем’єр-міністром. Вони мене не прийняли, посилалися на зайнятість і на те, що Президент «уже в курсі справи».
— У чому, на ваш погляд, основна причина того, що відбувається?
— Ці події не стали зовсім несподіваними для нас. Після численних перевірок і експертиз на МГЗ чітко простежується лінія, яка зв’язує ці події з приватизацією заводу і ситуацією на алюмінієвому ринку. МГЗ має вплив на російський, а відтак, і світовий ринок алюмінію, тож з’являється дедалі більше охочих придбати завод. Протягом трьох років нам вдавалося виконувати закони, затверджений план приватизації. Проте спроби захопити завод набрали масштабного характеру, зокрема у найвищих ешелонах управління державою. Усе це, думаю, пов’язано з діяльністю компанії «Trans World Group». Певне забарвлення цим подіям надає наближення президентських виборів, коли певні структури формують своїх претендентів. Прикро, що стабільно працюючі підприємства стають заручниками політичної боротьби.
— Яким може бути завершення цього інциденту?
— Ця справа — це замовлення, мета якого — усунути директора і його апарат. Можливо, незабаром знайдеться заміна Мешину. Проте трагедія не в цьому, а в великій вірогідності того, що новий директор керуватиме так, як потрібно певним колам і структурам.
P.S. За кримінальною справою, порушеною проти ряду керівників Миколаївського глиноземного заводу, проведено обшуки щодо 18 осіб, деякі матеріали під час обшуків підтверджено, повідомив глава Служби безпеки України Леонід Деркач.
У понеділок на зустрічі з журналістами Л.Деркач сказав також, що керівник підприємства Валерій Мешин від обшуку «ухилився», «втік, коли мали робити цей обшук», повідомляє Інтерфакс. «Тепер із ним триває робота, він має давати пояснення, звідки й які гроші, де зароблені, й таким же чином його підлеглі, які працюють на глиноземному заводі», — сказав глава СБУ.
Кілька керівників заводу досі перебувають у лікувальних установах: технічний і фінансовий директори Євген Коваленко і Катерина Богачук — в кардіології, заступника генерального директора Сергія Довгашока госпіталізовано із загостренням цукрового діабету, заступник з інвестицій Анатолій Бахтеєв проходить курс лікування в одному з київських інститутів. За непідтвердженими даними, затримано начальника відділу приватизації заводу Степана Петринку — нібито за порушення підписки про невиїзд.
На міжвідомчій нараді Генпрокуратури та ДПАУ, котра пройшла в понеділок, було повідомлено, що за даними Генпрокуратури порушено також карну справу проти одного з керівників Миколаївського глиноземного заводу, проведено обшуки та опис майна. Однак, М.Потебенько, повідомляє Інтерфакс-Україна, поки утримався від згадування його імені та суми збитків, які він завдав підприємству, обмежившись зауваженням про велику суму заборгованості по податках даного підприємства.
КОМЕНТАР
Олександр РЯБЧЕНКО (голова контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації):— Ми не ініціювали сьогоднішню ситуацію, ініціатива походить з якогось іншого боку. До перевірок СБУ та інших органів ми не маємо ніякого стосунку. Напруження навколо Миколаївського глиноземного було, є й буде, поки не буде ухвалено остаточне рішення хоча б на рівні Кабінету Міністрів стосовно подальшої долі цього підприємства — чи продавати державні пакети акцій і отримувати інвестиції, чи залишити все як є, передавши комусь право управління державним пакетом акцій. Поки що воно ось так бовтається (Фонд держмайна то оголошує конкурс, то відміняє, міняє плани розміщення акцій) постійні «наїзди» триватимуть. Завод повинен давати величезний прибуток, і податкова буде його чистити весь час. Ми поки що не вноситимемо на ВР жодних законопроектів щодо цього питання, тому що ми не бачимо ніякої остаточної позиції виконавчої влади. Конкретний статус цього підприємства — цілком у компетенції Кабінету Міністрів. Ми лише могли б законодавчо забезпечити цей процес.
№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»