Вхід — для всіх охочих

Українські вибори завжди приваблювали міжнародних спостерігачів. Кожного разу ми чуємо: це черговий тест на демократію. Викликано це також тим, що на відміну від наших сусідів — Росії чи Білорусі, в Україні майже чи не щоразу результати виборів змінюють політичну конфігурацію в країні. Нинішні вибори також не будуть виключенням щодо перевірки спостерігачами.

Днями стало відомо: Чехія та Угорщина відрядять своїх спостерігачів на нинішні парламентські вибори. Про це йдеться у листах прем’єр-міністра Чехії Петра Нечаса та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Президента України Віктора Януковича, повідомляє прес-служба глави держави.

Чеський прем’єр відзначив важливість парламентських виборів у контексті євроінтеграційних прагнень України. «Чеська Республіка завжди підтримувала Україну в її проєвропейській орієнтації. Ми вітаємо зобов’язання України щодо гарантування протягом виборів закріплених в Конституції виборчих прав українців», — йдеться в листі прем’єр-міністра Чеської Республіки.

Угорщина підтримує політичну стабільність України, усвідомлюючи важливу роль парламентських виборів у формуванні міжнародної оцінки. «Ми з готовністю відгукуємося на запит і, відповідно до можливостей, приєднаємося до делегації міжнародних спостерігачів на виборах», — наголошується в листі угорського прем’єра Орбана.

Нагадаємо, раніше європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) заявила, що направить до України щонайменше 400 спостерігачів. Також на рівні ЦВК вже були зареєстровані представники Парламентської асамблеї та Чорноморського економічного співробітництва.

Тим часом, українська влада заявляє що Україна готова прийняти на парламентські вибори стільки міжнародних спостерігачів, скільки буде охочих. Президент України Віктор Янукович вважає, що майбутні парламентські вибори мають продемонструвати світу, що Україна — цивілізована європейська країна, й обіцяє контролювати чесність виборів.

Опозиція, зокрема, буде проводити роз’яснювальну роботу про кримінальну відповідальність щодо участі у фальсифікації виборів. «Ми усвідомлюємо ймовірну опосередковану фальсифікацію через підкуп, адмінресурс чи залякування людей. Ми вважаємо найбільшою небезпекою можливість прямої фальсифікації... У цьому напрямку ведеться активне інформування людей і роз’яснення, а також фіксування та подальші дії у судових та правоохоронних структурах», — заявив Микола Томенко.

Ми продовжуємо огляд перебігу передвиборчої кампанії по регіонах. Сьогодні до вашої уваги — матеріали з Тернопільщини та Полтавщини.

Мажоритарна конкретика

Противник встановлення пам’ятника Мазепі, колишній мер міста Андрій Матковський балотуватиметься на окрузі

Після програшу на місцевих виборах-2010 колишній міський голова Полтави Андрій Матковський практично зійшов з локальної політичної арени, зайнявшись громадською роботою у власному благодійному фонді «Полтавська родина». Однак щойно почала наближатися парламентська кампанія-2012, в місті активізувалися потенційні кандидати-мажоритарники. І якщо дехто з них уже тривалий час обробляв електоральне поле Полтави, засіваючи його цукром і гречкою, то пан Матковський вичікував до останнього. І в результаті таки вирішив узяти участь в боротьбі за мандат народного депутата шляхом самовисування в 144-му окрузі, що охоплює Ленінський і Жовтневий (?! — Ред.) райони обласного центру.

ОРІЄНТИР — ПРОВЛАДНА БІЛЬШІСТЬ. БУДЬ-ЯКА

Сам Андрій Матковський так мотивує своє балотування в Раду. По-перше, йому імпонує мажоритарна система виборів, яка «дозволить майбутнім депутатам орієнтуватися у парламенті не на волю партійних лідерів, а на потреби своїх виборців». Для вирішення соціально-економічних проблем громадян, переконаний колишній градоначальник, варто «відмовитися від політичної боротьби та зосередитися на конструктивній роботі». По-друге, як потенційний парламентар Андрій Матковський зараховує у свій актив досвід роботи в муніципальній владі та добре знання проблем пересічних полтавців. І по-третє, маючи мандат народного депутата й досвідчену команду, можна ефективніше вирішувати ці питання на високому рівні, зокрема шляхом «вибивання» субвенцій із державного бюджету. А для цього, вважає екс-мер, мажоритарникові необхідно ще й налагодити конструктивний діалог із місцевим керівництвом. Власне, подібний крок він сам уже зробив, провівши зустрічі з очільниками облдержадміністрації, облради та міським головою Полтави, під час яких начебто було досягнуто відповідних домовленостей. Усе це свідчить про те, що пан Матковський — в разі обрання народним депутатом — налаштований на входження до будь-якої провладної більшості, адже, на його переконання, опозиціонер, який не зможе «забити цвяха на своєму окрузі», нікому не потрібен. Окрім того, він пропонує всім шістнадцятьом конкурентам сісти за «круглий стіл» і напрацювати спільну програму дій, обов’язкову для виконання переможцем перегонів.

СУМНІВНІ «ЗАСЛУГИ»

Оминути увагою ідеологічну платформу Матковському, вочевидь, не вдасться, оскільки начебто загалом прагматичний кандидат у загальнонаціональному масштабі має недобру славу «мера-українофоба», який пишається тим, що не допустив встановлення у Полтаві пам’ятників Мазепі, Петлюрі та іншим «зрадникам», через що постійно конфліктував із «помаранчевим» губернатором Валерієм Асадчевим і отримував повчальні листи Президента Ющенка. У нелюбові до видатних постатей української історії його гаряче підтримували як комуністи, так і регіонали з частиною бютівців, багатьох із котрих єднає спільна робота в комсомольських, бізнесових і владних органах Полтавщини, а також «специфічне» ставлення до українських цінностей: у кращому випадку — байдуже, в гіршому — вороже.

Під час нинішньої кампанії пан Матковський поки що не наголошує на цій своїй «заслузі», проте йому напевно нагадають про неї «незлим, тихим словом» представники Української народної партії, «Нашої України» і ВО «Свобода». Щоправда, їхня впливовість у Полтаві не настільки потужна, щоб суттєво вплинути на перебіг і результат виборів у 144-му одномандатному окрузі, де його основним конкурентом буде подібний прагматик і теж самовисуванець Олександр Залужний. Він — близький соратник чинного мера Полтави і депутат облради від «безідейної» партії «Совість України», котрий тривалий час працює з народним депутатом Андрієм Веревським із «Регіонів», що практично не залишає сумнівів щодо його майбутньої фракційної приналежності. Шанси ж представників «УДАРу» Сергія Капліна і ВО «Батьківщина» Дмитра Хрістова є радше примарними, ніж реалістичними, зважаючи на те, що активної агітаційної роботи в місті вони майже не проводять. Тому чи не єдиною альтернативою опозиціонерам досі залишаються «благодійники» й «господарники», здатні організувати роздачу продуктових наборів, відремонтувати дорогу, побудувати дитячий майданчик і, врешті-решт, забити славнозвісний «цвях»...

«Не туди б’єш, Iване»

Зусилля опозиційних сил ідуть на боротьбу один із одним

Передвиборча боротьба в Україні набирає обертів. Учасники ж парламентських перегонів не гребують ніякими засобами, щоб потрапити до Верховної Ради, вважаючи, що в політиці — як на війні. Щоправда, надто дико виглядає брудне суперництво всередині опозиційного табору, представники якого начебто сповідують єдину мету. Показовим прикладом, зокрема, є ситуація на Тернопільщині. Так, обласні організації Об’єднаної опозиції і «Свободи», підписавши заяву про співпрацю під час виборчих перегонів і надалі — у парламенті, почали «дружити» проти «УДАРу». На думку керівника обласного осередку Об’єднаної опозиції Василя Деревляного, усі політичні сили й незалежні кандидати, які не погодилася на співпрацю з Об’єднаною опозицією, працюють на підтримку чинної влади: «Об’єднана опозиція всіх запрошувала до співпраці. Але, на превеликий жаль, через особисті амбіції деякі так звані націонал-патріотичні сили не приєдналися, а на сьогодні повисували на всіх округах своїх кандидатів. Через те ми чітко заявляємо й закликатимемо жителів області голосувати за Об’єднану опозицію, за «Свободу» і більше ні за кого, тому що всі інші допомагають партії влади забрати від нас голоси». До речі, «Свободі» перемовини про співпрацю з Об’єднаною опозицією далися нелегко: довелося поступилася певними амбіціями. «Ми відсунули на другий план закони, які не знайшли взаємної підтримки, але вивели на перший щабель ті закони, які буде проголосовано опозицією в парламенті одностайно. Нелегким був шлях переговорів щодо узгодження наших кандидатів за мажоритарними округами не лише на Тернопільщині, а й загалом по Україні», — розповів на засіданні Тернопільського прес-клубу, під час якого відбулося підписання заяви про співпрацю, голова Тернопільської обласної організації ВО «Свобода» Олексій Кайда. Він упевнений у перемозі Об’єднаної опозиції і «Свободи» в Україні, зокрема й у своїй особистій у Тернополі. Нині чинний голова Тернопільської облради Олексій Кайда заявив, що вже навіть має наступника на своє місце. Але, мабуть, не такими вже й упевненими є позиції «Свободи» на 164-му виборчому окрузі. Саме там опозиційні побратими напустили найбільше темного піару на ударівця Віталія Ломаковича — вихідця з Тернополя, радника з економічних питань Віталія Кличка. Голова Тернопільської обласної організації партії «УДАР Віталія Кличка» Ігор Побер під час прес-конференції наголосив, що «УДАР» не співпрацює з партією влади, як про це заявляють представники Об’єднаної опозиції і Комітету опору диктатурі, зазначивши: «Агітатори наших так званих колег по опозиції їздять селами Тернопільщини, особливо 164-м округом, і розказують, що «УДАР» після того, як пройде до парламенту, об’єднається з Партією регіонів».

Хотілося б закликати нашу опозицію словами відомого керівника й ідеолога руху за незалежність Індії Махатми Ганді, який відзначався великою дипломатичністю: «Давайте поважати наших суперників за ту саму чесність мотивів, на яку ми претендуємо самі». Але за такого розвитку подій закрадається сумнів: «Чи такими вже й чесними є ваші мотиви, панове?»

КОМЕНТАРI

Микола ЛАЗАРОВИЧ, докторант Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету, заслужений працівник освіти України:

— Якщо три опозиційні сили — Об’єднана опозиція, «Свобода» і «УДАР» — не об’єднаються в парламенті, відповідно, нової якості політики не буде. Ще протягом певного часу пануватиме хаос, а потім, мені здається, почнеться щось дуже страшне. Тому, як на мене, основні свої сили й енергію Об’єднана опозиція, «Свобода» й «УДАР» повинні спрямовувати в русло не взаємопоборювання, бо тут вони неоригінальні — у нас це триває століттями, а ще раз стати поряд, подивитися один одному в очі і зрозуміти: чи найбільша небезпека — хтось із них трьох, чи небезпека — по інший бік протистояння. А в цьому разі це Партія регіонів, литвинівці, комуністи і, відповідно, якщо говорити про сьогоднішню ситуацію в парламенті, тушки. Бо складається враження, що нашу опозицію нині цікавлять лише підкилимні ігри, прагнення урвати для себе більший шматок електорального пирога. Але для мене, для кожної нормальної людини, яка живе в Україні, любить цю землю, не важливо, у кого буде більше, а головне, щоб ця спільна сила з трьох суб’єктів змогла щось зробити для України, ліквідувала ті україножерські закони, зокрема і мовний. Якщо опозиція не зрозуміє, що не між собою треба чубитися, а спрямовувати цю енергію в зовсім інший бік, ми просто не матимемо майбутнього. Щодо боротьби опозиційних сил між собою український класик писав: «Не туди б’єш, Іване». Я б хотів, щоб опозиція, нарешті, зрозуміла: сьогодні ситуація склалася так, що на кону стоїть Україна, і від того, як відбудуться ці вибори, хто переможе в цій парламентській кампанії, залежить і доля України.

Святослав ЛИПОВЕЦЬКИЙ, Тернопільський обласний координатор громадської мережі «Опора»:

— Насамперед мене цікавить, чи справді Об’єднана опозиція і «Свобода» виконуватимуть дані зобов’язання. Адже вже є прецедент. Ідеться про Народний Рух України, який підписував домовленість із «Батьківщиною» про те, що вони спільно йтимуть на вибори. Також Борис Тарасюк є в списку Об’єднаної опозиції. А вже сьогодні щонайменше двоє представників Народного Руху на Тернопільщині йдуть окремо за мажоритарними округами, зокрема і голова Тернопільської обласної організації Народного Руху України. Тож побачимо, якими дієвими насправді будуть кроки Об’єднаної опозиції щодо виключення такого взаємопоборювання і бажання мати паралельних кандидатів. По-друге, хотілося б бачити, як у кожному районі і в кожному окрузі представники об’єднаних сил працюватимуть одні на одних — скажімо, бютівці на «Свободу» чи навпаки.