Влада намагається дискредитувати українського омбудсмана
Річний бюджет уповноваженого складає всього 25% від потреб. До цього часу немає приміщення, у штаті працює лише 30 працівників. А за умови, що минулого року до офісу уповноваженого надійшло 15 тисяч скарг громадян, а цього року — уже 4 тисячі, то зрозуміло, що уряд може досягти лише одного — розчарувати громадську думку в цьому демократичному конституційному органі. Щоправда, сама Ніна Карпачова називає такі дії уряду «нерозумінням ролі та місця інституту уповноваженого». Наразі, ця інституція позбавлена будь-якого впливу на ситуацію в країні. На ставлення до «смертельної» для нинішньої влади інституції не вплинув навіть авторитет європейських омбудсманів та представників Ради Європи, котрі нещодавно збиралися в Києві.
На зустрічі з Валерієм Пустовойтенком омбудсман Нідерландів Мартен Остінг ще раз звернувся до глави уряду з проханням підтримати українського уповноваженого з прав людини фінансово, що гарантувало б його дієвість і незалежність. Та захисники прав людини так і не зустрілися з головою Верховної Ради та Президентом України, який пояснив свою непередбачену зайнятість подіями в Криму.
Фактично, це ще раз підтвердило політику української влади, що правозахисниками більше характеризується як дискредитаційна щодо інституції, яка б мала стати відображенням істинного обличчя влади.
Уже рік, як у Кабміні «застрягли» Концепція державної політики в галузі прав людини та підготовані юристами офісу уповноваженого зміни та доповнення до 366 норм 78 законів України щодо створення процесуальних умов роботи омбудсмана. Це — правова можливість участі уповноваженого в арбітражних, цивільних та кримінальних процесах, можливість впливу та контролю за діяльністю міліції, служби безпеки, прокуратури, установ виконання покарань з метою захисту прав громадян. Чи не вперше пропонується ввести адміністративну та кримінальну відповідальність представників органів влади за відмову реагувати на звернення уповноваженого.
