Влада вирішила «підзаробити» на смерті Чорновола,

Похоронні дні — не мотив для партійних розбірок. Так принаймні заведено вважати. Однак, як свідчить історія з похоронними днями В’ячеслава Чорновола, вочевидь, не всі згодні з правилами хорошого тону.

Ще на похоронах було помітне деяке «відтирання» представників «костенківського» Руху, а самі промови й заяви, в яких нерідко ганьбилися «розкольники», почасти виглядали таким собі середньовічним крикливством. Проте багато хто сподівався на те, що слова, «кращим пам’ятником Чорноволу буде об’єднання Руху», все-таки стануть керівництвом до дії. Не сталося: вчора Мін’юстиція України визнала зміни до статуту Руху, внесені з’їздом «чорноволівців» легітимними. Таким чином, значна частина партії, яка підтримує групу Костенка, фактично виявилася «поза законом». Тепер виникає безліч юридичних питань — легітимність депутатів-списочників із «неправильного» Руху, наприклад... Що ж до питань політичних, то з ними якраз настає «момент істини» — тепер остаточно зрозуміло, що влада готова піти на все, щоб знищити будь-які інакомислення й потенційну конкуренцію на майбутніх виборах. Звідки взявся такий висновок? Чим, зрештою, «удовенківський» Рух гірше «костенківського»? Почнемо з того, що на думку «костенківської» частини ( та й нашої газети також), Рух останнім часом хибував на авторитарні методи партійного будівництва. Олександр Лавринович зазначив «Дню», що це було однією з головних причин «розколу». Люди, які залишилися з Чорноволом, продемонстрували згоду з такими методами й збираються їх продовжувати (чого варта, наприклад, нещодавня заява Олени Бондаренко про те, що «костенківців» «пробачать», якщо вони «покаються»). Як відомо, мета не просто не виправдовує засобу — непридатні засоби однозначно призводять до «непридатних» результатів. Тому в авторитарного Руху просто не було майбутнього. Друге й найголовніше, «старий» Рух демонстрував постійну відсутність твердої політичної позиції, що є згубним для будь-якої партії. Той же Лавринович підкреслює, що це було ще однією причиною «розколу». Більше того, останнім часом стала очевидною небезпека того, що Рух буде використано нинішньою владою. Це сталося після того, як кандидата у президенти від Руху було висунуто явно «непрохідного» — Геннадія Удовенка. Складалося враження, що влада робить розрахунок на те, що голоси Удовенка так чи інакше дістануться Кучмі. Тепер це враження практично переросло у впевненість. Дійсно, на суто офіціозних похоронах було зроблено декілька «знаків», відомих ще зі старих добрих часів — хоч би те, що «захід» «очолив» пан Удовенко, а це означає, що «наступником» буде він, і влада цього бажає. Проте від знаків швидко перейшли до дій — після рішення Мін’юстиції не залишається жодних сумнівів, хто саме милий адміністрації й чому (внаслідок очевидної слабкості й лояльності) милий. Становище ж «костенківців» погіршилося не тільки через рішення Мін’юстиції, але й через загальну атмосферу, яка створюється навколо загибелі Чорновола, в якій вони виглядають у чомусь «винними». Додамо сюди й натяки, що з’являються в ЗМІ, про те, «кому вигідна» загибель Чорновола (якщо вже питання ставиться так, то підозр дійсно виникає багато — що, наприклад, означають повідомлення про ще двох людей, які перебували в кабіні горезвісного КамАЗу, що це за люди й куди вони зникли, де перебуває водій тощо...).

Відверто кажучи, якось шкода членів «легімного» відтепер Руху — не думаю, що вони палають особливою любов’ю до явно «антиукраїнської» (кажучи їх мовою) влади, але те, що вони будуть використані нею, — вже безсумнівно.

Продовження теми на сторінці "Подробиці"