Влодзімєж ЦIМОШЕВIЧ: Вiд виборiв залежить рiвень вiдносин України з НАТО

Міністр закордонних справ Польщі Влодзімєж Цімошевіч дав інтерв’ю українським журналістам відразу по закінченні зустрічі міністрів закордонних справ країн — членів НАТО. Він виглядав дещо оптимістичнішим, ніж під час останніх візитів до Києва. Цімошевіч завжди визначався принциповістю, тож його слова про те, що Варшава домагатиметься зміни якості відносин між НАТО, ЄС і Україною, мають певну вагу.

— На засіданні Північноатлантичної Ради всі говорили про Україну. Всі говорили з оптимізмом і надією. Дуже сильне враження справила поведінка тієї частини українського суспільства, яка так однозначно захищала своє право на справедливі й чесні вибори.

Було висловлено багато сподівань на те, що вибори 26 грудня відбудуться відповідно до стандартів і буде обраний той президент, якого бажає більшість українців.

Я переконаний у тому, що справедливі вибори — це найкраща гарантія не лише для суверенітету, а й для стабільності та територіальної цілісності України. І я також переконаний у тому, що сфальсифіковані вибори являють собою найсерйознішу загрозу для територіальної цілісності країни.

Зміни до виборчого права, до Конституції — це речі дуже важливі, але це ще не все. Я знаю, що вибори ще не закінчені, і я знаю, що навіть по закінченні виборів Україна постане перед багатьма викликами, багатьма проблемами. Натомість ніхто не може оминути того факту, що в українському суспільстві настають сильні розбіжності, сильні поділи. Треба буде ці поділи акуратно подолати. Я маю надію, що всі українці зрозуміють, що потрібно поважати демократичний вибір, демократичне рішення, навіть якщо воно комусь не подобається, якщо хтось має інші уподобання.

По-друге, такий розвиток подій створює нові шанси для України. Зрозуміло, що саме Україна та українці вирішать, чого вони хочуть. Це стосується їхньої майбутньої співпраці зі своїми партнерами — з іншими державами, з міжнародними організаціями. Я вже говорив своїм колегам у НАТО, що в тому разі, коли українські вибори будуть проведені відповідно до вимог права, якщо вони будуть визнані демократичними, то НАТО має бути готовим до підвищення рівня своєї співпраці з Україною — зрозуміло, якщо того захоче Україна. Ніхто нічого не нав’язуватиме. Але НАТО, Європейський Союз повинні бути відкритими для зміцнення своєї співпраці з Україною.

Це ні проти кого не спрямовано, особливо це не спрямовано проти Росії. Я глибоко переконаний, що Україна матиме добру співпрацю з Росією, бо це потрібно і Україні, і Росії, це потрібно Європі. Нам ніде не потрібні нові конфлікти й напруженість. Але всі ми повинні визнати право українців на вільний вибір — не тільки в тому, що стосується виборів президента чи парламенту, а і свого майбутнього як держави. І це право треба поважати.

— Яким є ваш погляд на перспективи співпраці в Іраку? Адже ви знаєте, що, наприклад, пан Ющенко обіцяв вивести українські війська з Іраку в разі своєї перемоги, а Верховна Рада нещодавно закликала до цього.

— Я, звичайно, знаю про ці рішення Верховної Ради. І з усією відвертістю скажу, що ми сподіваємося, що українське керівництво буде відкритим для консультацій із своїми союзниками. Ніхто не має приймати рішення лише однобічно, якщо це може призвести до наслідків для союзників.

Операція в Іраку непопулярна не лише в українському суспільстві, вона непопулярна також і в польському суспільстві. Але якщо керівництво ухвалило рішення про участь у цій операції, то воно керувалося поважними причинами. Я й надалі залишаюся переконаним у тому, що це рішення було слушним. Я й надалі про це говорю, я кажу про це в Польщі своїм рідним, чую й протилежні думки.

Нинi вже несуттєво, хто має рацію. Натомість суттєвим є те, що ми разом створили багатонаціональну дивізію. І зараз потрібно усвідомлено спроектувати майбутнє для цієї місії. Без сумніву, місія буде піддана обмеженню. Ми розраховуємо на те, що парламентські вибори в Іраку приведуть до зміцнення іракської влади, що процес розбудови іракської армії зміцнить здатність самих іракців до відповідальності за безпеку своєї країни. І в такий спосіб закордонні учасники операції в Іраку зможуть або вийти, або піддати свій персонал скороченню. Наприклад, Польща вже якийсь час веде мову про поступове скорочення свого контингенту.

Якби Україна вирішила із дня на день вивести свій контингент, це б створило серйозні проблеми для союзників по багатонаціональній дивізії, зокрема й для Польщі. Ми б не мали ким замінити українських військових. Таким чином, вся ця ситуація вимагає консультацій.

— До якої міри Польща збирається скорочувати свій персонал?

— Ми сподіваємося приступити до скорочення по виборах в Іраку, і це, очевидно, буде глибоке скорочення. Йдеться про порядок кількох десятків процентів. Але одночасно, наприклад, ми щойно ухвалили рішення про скерування групи наших військових до навчання іракської армії в рамках НАТО. Таким чином, частина контингенту буде виведена зі складу багатонаціональної дивізії, але вона залишиться в Іраку.

— Те, що обговорення ситуації в Україні було таким поважним, означатиме тільки політичну оцінку, чи це може привести і до інших сигналів?

— У заключному документі зустрічі міністрів ви бачите тезу номер 12, присвячену Україні. Цим самим підкреслюється право українського народу на прийняття рішень у вільний спосіб і висловлюється надія, що вибори відбудуться відповідно до стандартів, без жодних порушень. Є там і підтримка останнього рішення Верховної Ради, і заява про те, що це рішення повинно бути якнайшвидше впроваджене в життя, щоб, власне, уможливити проведення виборів.

— Але ж це не вказує на перспективи майбутньої співпраці...

— Ні. Зараз це завчасно, це не той момент. Натомість після українських виборів, без сумніву, через дуже швидкий час дійде до контактів міністрів закордонних справ країн, які належать до НАТО, з новим керівництвом України. І я переконаний, що відкриються нові можливості для upgrading, підвищення стандарту й статусу співпраці між НАТО та Україною. Але я ще раз підкреслю, ще це повністю залежатиме від волі України. Ніхто нічого не хоче Україні нав'язувати.

Безумовно, новий президент, новий уряд України, напевне, матимуть певні думки щодо зовнішньої політики країни, знатимуть, чого вони хочуть. Якщо вони тільки підтримають декларації, відомі з минулого, про бажання України до глибшої співпраці з Північноатлантичним альянсом, з Європейським Союзом, то, на моє глибоке переконання, обидві ці інституції — і Альянс, і ЄС — повинні відповісти позитивно. А щодо деталей — то ще буде час для розмов.

— Чи це означає, що, зокрема, може бути позитивна відповідь на бажання України долучитися до Плану дій з набуття членства?

— Польща вже давно пропонувала, щоб НАТО погодилося на Membership Action Plan для України. Ми й надалі це робитимемо. До цього часу це було неможливим з боку НАТО. Я сподіваюся, що нинi шанси на це зростають, хоча Польща як окрема країна не може нічого гарантувати й не може виступати від імені всього НАТО.

Але я не можу пригадати настільки глибокого зацікавлення Україною й такого глибокого розуміння, настільки важливою є Україна і як партнер, і як сусід, і наскільки у зв'язку з цим важлива співпраця з Україною. Я не можу такої ситуації пригадати з минулого. Це щось абсолютно нове.