«Ви обрали депутата. Що далі?»

Брошура саме під такою назвою, видана Українським освітнім центром реформ в рамках благодійного проекту Комітету виборців України, була презентована днями. У ній чітко розписані існуючі в нашій державі правові механізми, що дають змогу виборцям вимагати від своїх обранців усіх рівнів реальних дій, виконання своєї програми, обстоювання інтересів населення тощо. Брошура покликана розповісти виборцям про їхні законні права і навчити їх користуватися ними. Автор книги, редактор інтернет-порталу «Політична Україна» Андрій Дуда переконаний: «Що більшу активність виявлятиме громада, то глибше усвідомлюватиме влада свою відповідальність перед виборцями і виконуватиме свої безпосередні обов’язки». Як з’ясувалося, виборець може впливати на свого обранця не лише віддаючи або не віддаючи за нього свій голос на наступних виборах. Існує цілком легітимна процедура «заохочення» депутата до лобіювання інтересів своїх виборців, затверджена Законом України «Про звернення громадян», згідно з яким кожний громадянин України має право звернутися до представників влади із зауваженнями, пропозиціями, заявами, клопотаннями. Коли мова йде про депутата Верховної Ради України, то такі звернення можуть мати форму листа, відісланого на його ім’я на адресу Верховної Ради (вул.. Грушевського, 5, Київ). Якщо ж виборець живе чи тимчасово перебуває в столиці, то таке звернення можна занести до парламенту особисто. У такому разі треба зайти до приміщення комітетів Верховної Ради, що на вул. Шовковичній, 3, і зателефонувати до відділу експедиції. Народний обранець, у свою чергу, може: підготувати законопроект чи проект постанови щодо вирішення питань, порушених у зверненні, звернутися із запитом до Президента України, органів ВР, Кабміну та інших підприємств, установ і організацій, розміщених на території України, або ж подати депутатське звернення. Кількість звернень, що їх може надіслати член парламенту, чинне законодавство не обмежує, тож масштаби діяльності в цій сфері залежать від бажання та активності самого народного депутата. Як бачимо, механізмів впливу на наших обранців чимало. Однак чи ефективні вони, чи передбачена бодай якась відповідальність депутатів за ігнорування заяв та звернень виборців? Чи дійсно парламентарії мають достатньо влади, які «підводні» камені містить наше законодавство в цій сфері? «День» продовжуватиме досліджувати цю тему, повідомляє Аліна ДЯЧЕНКО .