Ви повинні вижити

Й от що бюджет майбутній нам готує. А точніше, обіцяє. Не повірите, але бюджетом передбачене (як і завжди) зростання внутрішнього валового продукту (ВВП), обсяг якого наступного року уряд ще в червні спрогнозував на рівні 112 млрд. грн. (це на 9,8 млрд. грн. більше, ніж у році поточному). Однак це далеко не все.

Згідно з новими розрахунками Мінфіну (що здійснені з урахуванням нинішньої соціально-економічної ситуації, тобто падіння гривні), ВВП 1999 року становитиме 117 млрд. грн. (а якщо, як це прогнозують оператори фінансового ринку, гривня переступить верхню межу нового валютного коридору, ВВП «на папері» може бути ще більшим). Отже, Кабмін, «котрий наказав» валовому продуктові зрости на 1%, може повноправно вважати такий паперовий приріст своєю заслугою. Однак, незважаючи на майбутні досягнення ВВП, прибуткова стаття бюджету скромно обмежилася цифрою 19,2 млрд. грн. (зовнішній борг, який збільшився з січня на 21%, ще в липні становив 37,8 млрд. грн., що більше від майбутнього прибутку в два рази) й то лише за умови повної (дуже цікаво) оплати всіх податків і зборів (на 1 вересня нинішнього року бюджетна недоплата дорівнювала 8,2 млрд. грн.). Витрати, які спрямовані нібито передусім на фінансування зарплат, соцвиплат і пенсій, прогнозуються до 22,9 млрд. грн. Для порівняння: витратна стаття бюджету-98 (коли вже держава «була винна» і шахтарям, і вчителям, і лікарям) становила 24,48 млрд. грн., після секвестру Президента — 20,4 млрд. грн.

Одне слово, і хотів би надію мати, та зачепитися їй немає за що. До того ж підписана прем’єром бюджетна версія з дефіцитом у 0,7 млрд. грн. — не остання. Фахівці Мінфіну, занурившись у приємний для їхніх душ світ цифр і звітів, обіцяють до 15 жовтня «набазграти» новий, відкоригований бюджет. Однак практика бюджетів нинішніх показує, що чекати особливо немає чого. Не вистачає в нас пропорційності. Зі слів міністра економіки Ігоря Мітюкова, на початку вересня з’ясувалося, що за окремими статтями (за якими?) прибутки збільшаться на 2,8 млрд. грн., але загалом знизяться на 3,3 млрд. грн. Щоб так «каламбурити», недостатньо бути міністром, тут талант потрібен. І він є, причому в трикутнику Банкова — Садова — Грушевського поширюється із завидною швидкістю. Так, наприклад, І. Мітюков вважає, що під пропорційністю скорочення окремих видів витрат «треба розуміти пропорційне скорочення незахищених статей витрат у всіх розпорядників бюджетних коштів». У парламенті з’ясувалося, що рецепта пропорційного скорочення немає, але переговори на рівні Президент — уряд — парламент ведуться. Тим часом зі слів прем’єра відомо, що на прикінець поточного року бюджет чекає на 3,57 млрд. грн. надходжень. На обслуговування держборгу необхідно 3,94 млрд. грн., а «на інші бюджетні витрати» — 2,51 млрд. грн.

Тепер про майбутні прибутки. Ставка зроблена, як завжди, на податки й приватизацію. З податками зрозуміло: вони, як і раніше, душать підприємців, які не перший рік очікують народження цивілізованого податкового кодексу. З приватизацією цікавіше. Проект держпрограми приватизації на майбутній рік обіцяє бюджету 800 млн. грн. (до розрахунків не входить прибуток від поки що багатообіцяючого роздержавлення «Укртелекому»). Причому програмою запланована лише грошова приватизація. Однак наразі остаточно не зрозуміло чи закінчиться сертифікатне роздержавлення нинішнього року. Не виключено, зі слів комуніста Володимира Моїсеєнка, що видача й використання сертифікатів триватиме «стільки, скільки захоче та або інша особа». Тобто у принципі скромна цифра обіцяних приватизаційних прибутків, що не робить особливої погоди (зважаючи на витратну частину бюджету), може знову виявитися, м’яко кажучи, нереальною. Досвід поточного року є тому підтвердженням: з обіцяних 1,04 млрд. грн. від роздержавлення отримано лише 241 мільйон. Щоправда, Фонд держмайна, очевидно, таки бажаючи знайти легітимного керівника, у вівторок виставив на грошовий продаж акції підприємств, які приватизуються, чистою вартістю 1,3 млрд. грн.

У результаті, абсолютно зрозуміло, що прожити з таким бюджетом без нових запозичень Україна не зможе. Без нових кредитів держава не може навіть розрахуватися зі своїми боргами. А це означає, що головний прибутково-витратний документ країни може бути дорозглянутий і секвестрований ще не раз. Так що ховати краватки урядові й Президенту не варто — попереду чергові місії міжнародних фінансових організацій, чергові кредити, відсотки, борги. Народові наказано якось вижити, хоча б для того, щоб вчасно сплачувати податки.

№177 17.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»