«А вже недалечко червоне яєчко...»

До Великодня лишається ще тиждень, але вже пора подумати, чим наповнити пасхальний кошик. Писанки чи крашанки готують за кілька днів до свята. У народі кажуть, що найкраще це робити у чистий четвер. Як же зробити зі звичайного яйця писанку, знають учні Голосіївського ліцею №241, де днями провели конкурс юних писанкарів. Така традиція існує тут майже 15 років. Саме стільки часу в школі діє гурток писанкарів для учнів молодших класів. Вони й змагалися за звання найкращого писанкаря ліцею.

Щоб підготувати все для конкурсу, його організатор, вчитель праці та керівник гуртка Зінаїда Сєрова прийшла до школи ще о шостій ранку. Адже треба підготувати виставку з найкращих писанок, зроблених у попередні роки, розставити парти та стільці для учасників, а також підготувати необхідний інвентар: поставити на столах баночки з фарбами та оцтом, свічки, щоб розтоплювати віск, розкласти серветки.

Крім цього, учасникам знадобляться писачки та яйця — їх учасники конкурсу приносять із собою. І вже о дев’ятій годині ранку роботу над писанками розпочали перші 12 учасників конкурсу. Хлопці та дівчата прийшли у вишиванках, а дівчатка одягли на голову ще й вінки, зроблені теж своїми руками.

— Спочатку яйце треба видути: пробити у ньому чимось гострим дві дірочки зверху та знизу і продути через них білок із жовтком. Мені це зробила мама, бо я боялася, щоб яйце не тріснуло. Два дні воно висихає, потім треба залатати дірочки воском, — пояснює третьокласниця Христина Костирко. — Потім беремо простий олівець і ділимо яйце на чотири частини, лінії проводимо по всьому яйцю. Тепер можна наносити візерунок: трикутнички, сосонки або закрутельки.

— Так називаються заокруглені лінії. Коли я нанесу його повністю, усі лінії треба покрити воском. Для цього нам знадобиться писачок (дістає з пеналу і показує дерев’яну паличку з металевим гострим наконечником. — Авт.). У ньому є отвір, куди вкидаю шматочок воску і грію над свічкою, а коли віск розтане, малюю писачком по лініях.

Сусід дівчинки по парті Дмитро Житник підказує, що наступний етап — фарбування. Але перш ніж фарбувати яйце, його треба обезжирити — потримати 27 секунд в оцті. Каже, що так їх вчила Зінаїда Сергіївна і пояснювала, що саме стільки часу потрібно, щоб прочитати молитву «Отче наш». Лише потім можна опускати яйця у баночку з фарбами (для конкурсу взяли харчові барвники, а можна брати ще й фарби для тканин або ж скористатися народним методом — зварити яйця у цибулинні). Головне — не забути, що спочатку фарбують у світлі кольори, а потім темні.

— Якщо кинути яйце, наприклад, у фіолетову фарбу, то світлий колір на неї вже не ляже, — продовжив Дмитрик. — Останнє, що треба зробити — зняти віск: нагріти яйце на свічці й витерти віск серветкою. Щоб яйце було різнокольоровим, треба витирати не весь віск, а частину, а потім опускати його в баночки з іншою фарбою і витирати віск стільки разів, у скільки кольорів хочеш пофарбувати яйце.

Окрім традиційних писанок, вміють робити юні майстри і писанки-торохкалки. Як пояснила чотирикласниця Іоланда Савенкова, для цього беруть варені яйця і розписують їх так само, як і видуті. Але такі яйця не їдять, а зберігають протягом кількох років: щоб жовток та білок висохли і перетворилися на грудку. Потрусивши таке яйце у руці, чуєш глухий стукіт грудки об шкаралупу. Звідси й назва — торохкалка.

Минуло лише півгодини, а перші писанки вже готові: рожеві, жовтогарячі, блакитні та фіолетові, з різними візерунками. Є і перші втрати — в однієї з конкурсанток тріснуло яйце, коли вона наносила на нього віск. «Нічого страшного, з ким не буває. Ще є час, бери і працюй з новою писанкою», — розраджує Зінаїда Сергіївна. Однак дівчинку це не заспокоює. Каже, що хотіла подарувати цю писанку таткові, він у неї моряк і після свята збирається у плавання.

Однак конкурс на цьому не закінчується. Ті, хто впорався із завданням, уступають місце новим учасникам. Діти хочуть не просто позмагатися між собою, а й зробити власноруч подарунки на Великдень — хто для батьків, хто для бабусі з дідусем. А дехто погодився віддати свою роботу для шкільної колекції. У ній є вже кілька десятків писанок, і не лише з курячих, а й гусячих, качиних, перепелиних і навіть страусиних яєць. Щоб зберегти яйця цілими та неушкодженими до наступного конкурсу, їх акуратно складають у коробки і ховають у велику дерев’яну скриню, зроблену ще наприкінці ХІХ століття (у гуртку вона з’явилася як подарунок від батьків одного з учнів). Проводячи конкурс, у ліцеї намагаються відродити традицію писанкарства, і сподіваються, що їхню ініціативу підхоплять інші школи.