Як із лісогосподарника зробити лісокористувача
В Україні розпочалася реалізація українсько-шведського проекту, який передбачає спільну розробку стратегічного плану розвитку лісового сектора до 2015 року в різних аспектах — законодавчому, фінансово-економічному, технічному та науковому з дотриманням екологічних вимог. Фахівці Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки України за допомогою шведської консалтингової фірми «Скандіаконсалт Натура АБ» намагаються розділити те, що ще «за часів царя Гороха» велося спільно, а саме: сферу державного управління лісовим господарством та сферу господарювання в ньому.
— Оскільки ліси — державна власність, саме держава й має нормально організувати ведення господарства в лісових угіддях, — пояснив начальник науково-інформаційного центру лісоуправління Держкомлісгоспу України Михайло Попков. — Інша справа, що поєднувати в одній особі функції контролю та функції особи, яку потрібно контролювати, не дуже правильно. Саме на вирішення таких вузлових проблем і спрямований цей проект.
Особливість проекту — в його міжвідомчому характері, оскільки в продуктах лісу зацікавлені багато виробничих підприємств та організацій. Але крім суто виробничих проблем є ще й соціальні, оскільки лісове господарство України — це сто тисяч працівників галузі, відповідно — сто тисяч сімей, які переважно живуть у сільській місцевості. Отже, під час реформи треба зберегти робочі місця. Інший бік цієї медалі — лісова промисловість та лісове господарство в нас пішли різними шляхами розвитку: господарство лишилося державним, у той час, коли промисловість на сьогодні переважно вже приватна. Нині в цій галузі спостерігається жахливий спад виробництва: потужностей лишилося 25—30% від того, що було на початку реформи. Крім того, за часів Радянського Союзу до нас завозилося з Росії дві третини деревини для використання. Отже, в результаті проекту має бути також вироблена державна політика ефективного використання власних ресурсів.
Не слід забувати і про рекреаційну особливість лісу. І тому завдання Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України — вирішити питання щодо збереження лісових екосистем, біорізноманіття та формування екологічних основ ведення господарства.
Передбачається, що буде ініційовано ще кілька проектів, конкретніших за своїм спрямуванням, які допоможуть розв’язати загальні проблеми, зокрема залучення інвестицій, що допоможе переобладнати промисловість, зробити її конкурентоздатною. Окрім того, планується залучити іноземних консультантів із досвідом роботи в країнах із перехідною економікою, щоб використати їхній досвід. А навесні та влітку плануються навчальні поїздки українських фахівців до Латвії, Литви, Німеччини, Польщі та Швеції.
